Постановление суда № 44320421, 20.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/800/32903/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Істок»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 року

у справі № 815/711/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Істок» (далі - позивач, ТОВ «Істок»)

до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Одеській області (далі - відповідач, Білгород-Дністровська ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Істок» звернулось у січні 2014 року до суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001402201 від 30.12.2013 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Грін Груп» за період з 01.08.2013 року по 31.08.2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.12.2013 року № 1699/22-01-18/84759439, яким встановлено порушення позивачем вимог: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у серпні 2013 року в розмірі 502 200,00 гривень.

Не погодившись з актом перевірки позивачем надані до податкового органу заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких відповідачем висновок викладений в акті залишений без змін.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.12.2013 року № 0001402201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 753 300,00 гривень, з яких 502 200,00 гривень основного зобов'язання та 251 100,00 гривень за штрафними санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України;г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.11.2006 року між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ТОВ «Істок» було укладено Кредитний договір за № 1220/06 (зі змінами та доповненнями) та зобов'язання щодо повернення суми кредиту були забезпеченні договором іпотеки майна від 10.11.2006 року.

20.12.2011 року між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-банк» та ТОВ «Грін Груп» був укладений договір про відступлення права вимоги № 2, згідно якого Первісний кредитор (ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-банк») передає Новому кредиторові (ТОВ «Грін Груп»), а Новий кредитор приймає частину права вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Кредитним договором № 1220/06 від 10.11.2006 року (укладений між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ТОВ «Істок»).

Судами встановлено, що належність Первісному кредиторові (ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-банк») права вимоги, що передається Новому кредиторові (ТОВ «Грін Груп»), підтверджується Кредитним договором № 1220/06 від 10.11.2006 року (зі змінами доповненнями) та ухвалою господарського суду Одеської області від 28.01.2011 року по справі № 2-32/78-10-2331, відповідно до якої затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Істок», до першої черги якого включено вимоги ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-банк» у сумі 7 034 681,00 гривня.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 1 Договору про відступлення права вимоги (зміну сторони в зобов'язанні), посвідченого приватним нотаріусом Сергеченко І.М. 06.03.2012 року, визначено, що первісний іпотекодержатель (ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк») передає новому іпотекодержателю (ТОВ «Грін Груп»), а новий іпотекодержатель приймає право вимоги, що належить первісному іпотекодержателю і стає іпотекодержателем за договором застави, посвідченим 10.11.2006 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Тітовою Т.С. за реєстровим № 5200 (зі змінами та доповненнями), укладеним між первісним іпотекодержателем та боржником (ТОВ «Істок»), згідно з яким іпотекою майна боржника забезпеченні вимоги первісного іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 1220/06 від 10.11.2006 року.

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення права вимоги № 2 від 20.12.2011 року Первісний кредитор (ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-банк») передає Новому кредиторові (ТОВ «Грін Груп»), а Новий кредитор приймає право вимоги, що належать Первісному кредиторові, в частині, що дорівнює 3 034 681,38 гривня.

Відповідно до п. 3 Договору про відступлення права вимоги вказано, що відповідно до п. 1.1 цього договору Первісний іпотекодержатель передає новому іпотекодержателю, на новий іпокетодержатель приймає право вимагати від боржника виконання зобов'язань за Кредитним договором, а у випадку їх невиконання - право звернути стягнення на майно боржника, а саме: комплекс нежилих будівель та споруд, що знаходяться в місті Білгород-Дністровський по вулиці Ізмаїльська під № 112, на земельної ділянці розміром 1850 кв.м.; цілісний майновий комплекс, що знаходиться у м. Білгород-Дністровському по вул. Ізмаїльська, 106, на земельній ділянці розміром 6070 кв.м.; комплекс будівель та споруд, що знаходиться у м. Білгород-Дністровському по вул. Маршала Бірюзова, під № 1, на земельній ділянці розміром 9470 кв.м.

ТОВ «Грін Груп» листом за № 07-03/03-12 від 07.03.2012 року повідомило ТОВ «Істок» у відповідності до ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України про відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1220/06 від 10.11.2006 року в частині, що дорівнює 3 034 681,38 гривня на користь ТОВ «Грін Груп».

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що ТОВ «Грін Груп» було сплачено грошові кошти за договором про відступлення права вимоги № 2 від 20.12.2011 року, що підтверджується дослідженими судами платіжними дорученнями, в яких платником зазначено ТОВ «Грін Груп», а отримувачем зазначено ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк».

Також судами попередніх інстанцій при дослідженні рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 року по справі № 5017/794/2012 за позовом ТОВ «Грін Груп» до ТОВ «Істок», за участю третьої особи ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» встановлено, що позовні вимоги задоволенні повністю та звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 10.11.2006 року, укладеним між ТОВ «Істок» та ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк», а саме: нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльській, 112, що належить ТОВ «Істок» на підставі свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 07.08.2002 року; цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській, 106, що належить ТОВ «Істок» на підставі свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 02.02.2000 року; комплекс будівель та споруд, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський по вул. Маршала Бірюзова, 1, що належить ТОВ «Істок» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 30.09.2004 року; для задоволення вимог ТОВ «Грін Груп» за договором про відступлення права вимоги (заміну сторони у зобов'язанні) від 06.03.2012 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ТОВ «Грін Груп» у розмірі 3 034 681,38 гривня за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки. Одразу судом був встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки, визначеного в договорі іпотеки від 10.11.2006 року, шляхом процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» та визнання права ТОВ «Грін Груп» від свого імені продати майно ТОВ «Істок», яке є предметом договору іпотеки від 10.11.2006 року, посвідченого нотаріусом, будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за ціною предмета іпотеки згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконання рішення господарського суду. Вказане рішення оскаржене не було та набрало чинності.

23.08.2013 року між ТОВ «Грін Груп» та ТОВ «Ліверман Україна» були укладені договори купівлі-продажу предмета іпотеки, відповідно до п. 1 якого на підставі рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 року по справі № 5017/794/2012 та наказу господарського суду Одеської області № 5017/794/2012 від 29.05.2013 року, ТОВ «Грін Груп», (продавець) передає у власність (продає), а покупець (ТОВ «Ліверман Україна») приймає у власність (купує) цілісний майновий комплекс, що знаходиться в Одеській області в місті Б-Дністровському по вул. Ізмаїльська, 106 за ціною 1 946 160,00 гривень, у тому числі ПДВ 324 360,00 гривень, цілісний майновий комплекс, що знаходиться в Одеській області в місті Б-Дністровському по вул. Ізмаїльська, 112 за ціною 737 640,00 гривень, у тому числі ПДВ 122 940,00 гривен та цілісний майновий комплекс, що знаходиться в Одеській області в місті Б-Дністровському по вул. Маршала Бірюзова, 1, за ціною 329 400,00 гривень, у тому числі ПДВ 54 900,00 гривень.

Судами встановлено, що повідомлення про здійснення продажу заставленого майна та погашення грошового зобов'язання ТОВ «Істок» перед ТОВ «Грін Груп», а також пов'язану з цим необхідність видати ТОВ «Грін Груп» податкову накладну, було надіслано на адресу ТОВ «Істок», яке позивач отримав 16.03.2012 року.

30.08.2013 року між ТОВ «Грін Груп» та ТОВ «Ліверман Україна» підписані акти прийому-передачі нерухомого майна, про що ТОВ «Істок» також було повідомлено листом, яке він отримав 26.08.2013 року, з проханням належним чином оформити у єдиному реєстрі податкових накладних та видати ТОВ «Грін Груп» податкову накладну.

ТОВ «Грін Груп», не отримавши податкової накладної від ТОВ «Істок», у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України, подало до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів заяву про відмову постачальника надати податкову накладну за формою згідно додатку № 8 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року (в порядку визначеному Міндоходів України) та надало відповідним чином завірені копії первинних документів, підтверджуючих здійснення операції.

За результатами співставлення даних податкової звітності (додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за серпень 2013 року) по контрагенту ТОВ «Істок» по взаєморозрахункам з ТОВ «Грін Груп» встановлена розбіжність ПДВ у сумі 502 200,00 гривень, у зв'язку з тим, що ТОВ «Істок» не нараховані та не відображені в податковій звітності за серпень 2013 року податкові зобов'язання в сумі 502 200,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що оскільки вищезазначеними рішеннями, які набрали законної сили, дані договори не були визнанні нечинними, то й ТОВ «Грін Груп» мало право на виконання рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 року по справі № 5017/794/2012 на продаж зазначеного в них майна, а ТОВ «Істок» повинно було видати податкові накладні та відобразити суми ПДВ в декларації з ПДВ за серпень 2013 року.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв у межах та у спосіб, наданих йому повноважень, жодних порушень норм податкового законодавства не допустив, що доводи позивача не спростовують правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суди дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Істок» - відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 року у справі № 815/711/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько