№ 44319021, 20.05.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа № 922/1263/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Остапчук М.І. (директор), паспорт серія СМ427982 від 09.04.02 р.; Хурсевич В.А., за довіреністю №15 від 16.09.14 р.;

третьої особи - не з'явився

відповідача - Бондаренко І.В., за довіреністю №14/15 від 16.02.15 р.; Плісак С.В., за довіреністю №01/15 від 15.01.15 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ПАТ "Євроцемент-Україна", м. Балаклія (вх. №1635 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 24.02.15 року у справі № 922/1263/13

за позовом ТОВ "БК Трансбудінвест", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "Трініті-Інвест", м. Київ

до ПАТ "Євроцемент-Україна", м. Балаклія, Харківська обл.

про стягнення 20515363,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент - Україна" про стягнення з відповідача на користь позивача 15471120, 00 грн. заборгованості по оплаті послуг третіх осіб, залучених позивачем для виконання договору транспортного експедирування, 141790,04 грн. витрат на переадресування вантажів, 936774,61 грн. річних, інфляційних нарахувань 3965679,15 грн., посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору та положення статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", статті 612, 623, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 218 Господарського кодексу України (з врахуванням заяви про зміну та доповнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2013 (т. 2, а.с. 225-227) подане позивачем уточнення позовних вимог від 18.07.2013 в частині стягнення 141790 грн. витрат за переадресацію 106 вагонів з станції Михайлово на станцію Фокіно відхилено, як звернення з новими позовними вимогами всупереч статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року (судді: Жельне С.Ч. - головуючий, Жигалкін І.П., Аюпова Р.М.) у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову та рішення у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Постановою вищого господарського суду від 23.12.2014 року касаційну скаргу ТОВ "БК Трансбудінвест" задоволено.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року у справі №922/1263/13 та рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Представник позивача надав заяву про зміну та доповнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України (вх. №1625 від 19.01.2015 року), в яких просить стягнути з відповідача на користь позивача 15471120,00 грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи, 141790,04 грн. витрат на переадресування вантажів, 936774,61 грн. річних та інфляційних нарахувань 3 965 679,15 грн.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2015 року долучену вищевказану заяву до матеріалів справи та зобов'язано позивача визначити правову природу заявлених вимог з врахуванням ст. 22 ГПК України. Розгляд справи відкладено до 24.02.2015 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.02.2015 року наголосив, що подана ним заява про зміну та доповнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України про стягнення з відповідача на користь позивача 15471120,00 грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи, 141790,04грн. витрат на переадресування вантажів, 936774,61 грн. річних, інфляційних нарахувань 3965 679,15 грн., є збільшенням розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, вказана заява прийнята колегію суддів суду першої інстанції та розгляд справи проводився з урахуванням вищевказаної заяви.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.2015 року по справі №922/1263/13 (головуючий суддя: Присяжнюк О.О., судді Макаренко О.В., Пономаренко Т.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ "Євроцемент - Україна", код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ "Сбербанк Россії" м. Харків, МФО320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" (01001, м. Київ, вул. Софіїівська, б10, офіс. 4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) - 15471120,00 грн. - заборгованість по оплаті послуг третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936774,61 грн., інфляційних нарахувань 3965679,15 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68820,00 грн.

Рішення мотивовано з тих підстав, що заборгованість по оплаті послуг третьої особи (за наднормативне користування вагонами) на суму 15471120,00 грн. та 141790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936774,61 грн., інфляційних нарахувань 3965679,15 грн. підтверджено наданими до матеріалів справи доказами та розрахунком інфляційних нарахувань та 3% річних.

Відповідач, ПАТ "Євроцемент - Україна", не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права при його прийнятті.

Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 року по справі №922/1263/13 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Судові витрати покласти на позивача.

Обґрунтовуючи свою скаргу відповідач зазначає, що акти виконаних робіт (наданих послуг) від 05.09.2012 року не підтверджують належним чином понесені додаткові витрати позивача, які виникли на підставі окремого договору про організацію перевезень вантажів у власних вагонах №02/12-11п від 02.12.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Трініті-Інвест", при цьому самі акти виконаних робіт не можуть бути підтвердженням витрат експедитора, оскільки акти не є первинними документами та не відображають всіх обов'язкових даних для підтвердження витрат експедитора з використання послуг третіх осіб, так як не містять відповідних підтверджуючих документів, передбачених п. 3.11 договору.

Також відповідач вказує, що ані договором, ані додатками до нього не була узгоджена сторонами договору сума у розмірі 560,00 грн. у якості оплати за технічне обслуговування вагонів та за користування вагонами, тому акти виконаних робіт (наданих послуг) від 05.09.2012 року ним не підписані і не підляють оплаті.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа свого представника в засідання судової колегії не направила хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи за поданою скаргою.

За згодою представників позивача та відповідача в засіданні від 12.05.2015 року продовжений строк розгляду справи та оголошена перерва до 20.05.1915 року о 09-30 годин. Додатково у відповідача витребувані для огляду залізничні накладні по спірним перевезенням для огляду (копії до справи). У позивача витребувані докази в підтвердження фактично понесених витрат при здійснені перевезення вантажів відповідача згідно укладеному договору.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2012 року між відповідачем та позивачем був укладений договір транспортного експедирування №1270, відповідно до умов якого Клієнт (відповідач) доручає Експедитору (позивачу), а Експедитор (позивач) зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта (відповідача) надати наступні види транспортно-експедиторських послуг:

- організація забезпечення або забезпечення оптимального транспортного обслуговування та організація перевезення вантажів залізничним та іншими видами транспорту;

- здійснення розрахунків з транспортними організаціями за перевезення вантажів та іншими організаціями, які залучаються експедитором для виконання цього Договору (експедитори, агенти, митні брокери та інш.);

- надання інструкцій щодо проведення й оформлення товарно-транспортної документації на вантаж;

- фрахтовка транспортних засобів і забезпечення їх подачі в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів Клієнта;

- ведення обліку надходження та відправки вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

- здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її відправка за належністю;

- забезпечення оптимізації руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів Клієнта;

- оформлення документів та організація роботи у відповідності до митних, карантинних та санітарних вимог.

Згідно п. 5.2 договору, плата Експедитору складається з:

- винагороди Експедитору, за організацію транспортно - експедиторських послуг (обслуговування) Клієнта;

- витрати Експедитора на оплату послуги (роботи) третіх осіб, залучених до виконання цього Договору;

- оплату зборів (обов'язкових платежів), які сплачуються Експедитором при виконанні цього Договору, в т.ч. відшкодування витрат Експедитора на банківське обслуговування та придбання валюти;

Загальна сума Договору становить суму всіх фактично наданих Експедитором послуг згідно актів прийому-передачі наданих послуг за весь термін дії даного Договору.

Вартість конкретного перевезення за Договором визначається на підставі поданої Заявки, виставленого до неї Експедитором і оплаченого Клієнтом рахунку-фактурі та підписаного Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно п. 5.5 Договору, Клієнт сплачує Експедитору плату за транспортно - експедиторське обслуговування у розмірі згідно виставленому рахунку-фактури. В суму плати Експедитора включаються:

- винагорода Експедитора за організацію транспортно - експедиторських послуг (обслуговування) Клієнта;

- витрати Експедитора на оплату послуги (роботи) третіх осіб, залучених до виконання цього Договору;

- оплату зборів (обов'язкових платежів), які сплачуються Експедитором при виконанні цього Договору.

Згідно з п. 2.1.1. договору, Експедитор зобов'язався організувати перевезення вантажів залізничним або іншим видом транспорту за узгодженою з Клієнтом транспортній схемі та укласти від свого імені, договори на перевезення вантажів з перевізниками - транспортними підприємствами на Україні та за кордоном, а також з іншими організаціями, які будуть залучені для виконання даного Договору (п. 2.1.2).

Тобто, між сторонами був укладений Договір транспортного експедирування №1270 (далі по тексту - Договір). Цей Договір визначав порядок взаємин і взаєморозрахунків Сторін, що виникають при організації і здійсненні транспортної експедиції при перевезеннях вантажів залізничним та іншими видами транспорту по території України, СНД та інших держав.

Відповідно до положень Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 року №1955-ГУ саме даний Закон визначає правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено обов'язки клієнта, за якими Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Згідно п. 3.11 Договору, за фактом виконання Експедитором послуг з транспортно-експедиторського обслуговування, відповідно до п. 1.2 Договору, щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, Експедитор оформлює відповідно до Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність України" та направляє Клієнту підписаний акт прийому-передачі наданих послуг, що підтверджує факт надання таких послуг з обов'язковим зазначенням номерів залізничних накладних, додаванням засвідчених Експедитором копій документів, що підтверджують витрати Експедитора, які пов'язані з виконанням даного договору.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підтверджуючими документами є завірені Експедитором документи, які належним чином підтверджують усі витрати Експедитора, пов'язані з виконання цього договору.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 3.11 Договору позивачем (Експедитором) по факту виконання послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню на протязі січня - травня 2012 року були підготовлені та направлені до підписання відповідачеві (Клієнтові) Акти надання послуг за Договором.

Зазначені Акти наданих послуг, якими підтверджено належне виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором та відсутність будь-яких претензій у сторін, були прийняті та сплачені відповідачем у повному обсязі без будь-яких зауважень.

Зазначене підтверджено Актом звіряння взаєморозрахунків станом на 31.12.2012 року, котрий підписаний сторонами та скріплений їх печатками без будь-яких заперечень. Згідно зазначеному акту заборгованість позивача перед відповідачем станом на 31.12.2012 року становить 1220190,60 грн. (том 1-й арк.. справи 141) .

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги щодо додатково понесених витрат, котрі не сплачені Відповідачем, Позивач посилається на те, що він від свого імені на користь Відповідача уклав з ТОВ "Трініті-Інвест" (третя особа) Договір про організацію перевезення вантажів у власних вагонах №02/12-11п від 02.12.2011 року (надалі договір 2).

Відповідно до п. 11 договору 2 ТОВ "Трініті-Інвест" зобов'язується за плату і за рахунок позивача виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів у власних вантажних вагонах по території України, країнам СНГ та Балтії.

Відповідно до п. 2.2.2. договору, Відповідач повинен своєчасно організувати відвантаження та відправлення вантажів, згідно з порядком, узгодженим з Позивачем.

Позивач у позові посилається на те, що починаючи з січня місяця 2012 року, відповідач перестав дотримуватися п. 2.2.2 договору, що призвело до простою вагонів на станціях навантаження та відвантаження .

Згідно з п. 3 Протоколів погодження договірної ціни: №2 від 02.01.2012 року; №№3,4,5 від 30.01.2012 року; №6,7 від 29.02.2012 року, №8,9 від 29.03.2012 року, №10,11 від 30.04.2012 року, у разі якщо Замовник перевищить час перебування вагону наведений в п. 2 даного Протоколу, він додатково сплачує 560,00 грн. за кожну добу. В період надання послуг з січня 2012 року по травень 2012 включно за даним договором було 27627 вагоно/діб наднормових простоїв вагонів на загальну суму 15471120,00 грн., що на думку позивача підтверджується Актами виконаних робіт та наданих послуг:

- Акт №ПР/01 простій вагонів в січні місяці 2012 року 5741 ваг/діб на суму 3214960, 00 грн.;

- Акт №ПР/02 простій вагонів в лютому місяці 2012 року 4557 ваг/діб на суму 2551920,00 грн.;

- Акт №ГІР/03 простій вагонів в березні місяці 2012 року 10892 ваг/діб на суму 6099520,00 грн.;

- Акт №ПР/04 простій вагонів в квітні місяці 2012 року 5119 ваг/діб на суму 2866640,00 грн.;

- Акт № ПР/05 простій вагонів в травні місяці 2012 року 1318 ваг/діб на суму 738080,00 грн.

Як вказує позивач, дана сума також підтверджується і актами виконаних робіт за Договором про організацію перевезення вантажів у власних вагонах № 02/12-11п від 01.12.2011 року, що був укладений між Позивачем та Третьою особою, відповідно до п.2.1.2 Договору № 1270 від 01.07.2011 року з метою своєчасного та якісного надання послуг Відповідачу.

Але, як правомірно зазначає Відповідач в своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї, наявний у матеріалах справи Договір про організацію перевезень вантажів у власних вагонах №02/12-11п не містить посилань щодо його укладення в межах Договору транспортного експедирування №1270, тому позивач не має законних підстав стверджувати що виконання Договору про організацію перевезень вантажів у власних вагонах №02/12-11п здійснювалось для надання послуг з організації і здійснення транспортного експедирування лише для відповідача. Окрім цього в матеріалах справи містяться документи надані самим позивачем (залізничні накладні) з яких випливає, що ці ж самі залізничні вагони спрямовувались за його дорученням іншим юридичним особам на території України.

Надані позивачем Акти виконання робіт (наданих послуг) не підтверджують належним чином понесені додаткові витрати позивача, які виникли на підставі окремого Договору про організацію перевезень вантажів у власних вагонах № 02/12-11п від 02 грудня 2011 року, укладеного між ТОВ "БК Трансбудінвест" та ТОВ "Трініті - Інвест". При цьому, самі Акти виконаних робіт не підтверджують витрати понесені Експедитором, оскільки Акти не є первинними документами та не відображають всіх обов'язкових даних для підтвердження витрат Експедитора з використання послуг третіх осіб, так як не містять відповідних підтверджуючих документів, передбачених п. 3.11. Договору, як то відомості плати за використання вагонів чи то фрахтові картки, відсутні посилання та підтвердження номерів конкретних вагонів, які було переадресовано чи які зазнали простою, з розбивкою на кількість годин простою (дати переадресації), суми за кожен вагон, тощо.

В наданих Актах виконання робіт (наданих послуг) також відсутні вказівки причин затримки вагонів або того, що вона сталася з вини відповідача.

Згідно п. 3.11 договору, за фактом виконання Експедитором послуг з транспортно - експедиторського обслуговування, відповідно до п. 1.2 договору, щомісяця до 10 числа наступного за звітним, Експедитор оформлює відповідно до Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність Україні" та направляє Клієнту підписаний акт прийому-передачі наданих послуг, що підтверджує факт надання таких послуг з обов'язковим зазначенням номерів залізничних накладних, додатком засвідчених Експедитором копій документів, що підтверджують витрати Експедитора, що пов'язані з виконанням даного договору.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Пунктом 1.5. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000 року за №863/5084, в редакції чинній у 2012 році визначено, що перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар)..."; для порожніх вагонів, крім того, додається запис: "Повертається власнику (орендарю) під навантаження, в ремонт, тощо".

Зазначена норма також закріплена в Наказі Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 року №856 "Про затвердження Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 року за № 1316/9915, зокрема у пункті 6.4., якого передбачено, що перевезення власних вагонів у завантаженому і порожньому стані у всіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з правилами оформлення перевізних документів. Для порожніх власних вагонів у накладній у графі 20 "Найменування вантажу" зазначається: "Власний вагон (найменування власника) направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".

У відповідності до пункту 3.5. Договору Клієнт (відповідач) оформлює накладні СМГС або інші товарно-транспортні документи у строгій відповідальності з інструкціями та порядком вказаним Експедитором (позивачем).

Керуючись законодавчо визнаними нормами та умовами Договору позивачем на протязі січня - травня 2012 року відповідачу надавались відповідні інструкції щодо розпорядження порожніми вагонами, без наявності яких відповідач самостійно не мав жодних прав на розпорядження порожніми вагонами.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання інструкцій позивача, відповідачем своєчасно здійснювались заходи щодо заповнення товарно-транспортних документів та відправлення залізничних вагонів на станції Укрзалізниці (надані до матеріалів справи).

Доказів несвоєчасного заповнення відповідачем товарно-транспортних документів згідно наданих позивачем інструкцій, позивач не надав.

Таким чином зазначене вище спростовує твердження позивача щодо циклічності курсування залізничних вагонів по колу: відповідач - вантажовідправник - відповідач.

Підпункт 2.3.5. Договору передбачає, що клієнт має право не виплачувати експедитору обумовлену Договором плату у випадку неналежного виконання Договору або непредставлення документів, які підтверджують витрати експедитора на виконання Договору, без застосування до клієнта санкцій передбачених Договором.

Також підпунктом 2.3.6. Договору визначено, що клієнт має право не відшкодовувати його витрати, передбачені пунктами 5.4. - 5.5. у випадку не представлення підтверджуючих документів, передбачених пунктом 3.11. Договору без застосування до клієнта санкцій передбачених Договором.

У відповідності до пункту 3.11. Договору підтверджуючими документами є завірені експедитором документи, які належним чином підтверджують усі витрати експедитора, пов'язані з виконання цього Договору.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що відповідач (Клієнт) сплачує усі витрати, які понесені позивачем (Експедитором) при простої вагонів, лише у випадку неналежного оформлення товарно - транспортних та інших додаткових супровідних документів.

Під час виконання умов Договору будь - яких повідомлень про виявлені недоліки в оформлених відповідачем документах від позивача протягом січня - серпня 2012 року на адресу відповідача не надходило.

Проте третьою особою у судових засіданнях наголошувалось та був встановлений факт письмового інформування позивача, на протязі січня - травня 2012 року, про наднормові встановлені простої вагонів.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою всебічного та повного розгляду справи, ухвалою суду від 22.07.2013 року по справі була призначена судова економічна експертиза та на вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи підтверджується розрахунок позивача витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.?

2)Чи підтверджується понесення позивачем витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.?

3) Чи підтверджується понесення третьою особою витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.?

4) Чи мала місце затримка відповідачем вагонів у період з січня 2012 р. по травень 2012 р.? Якщо так, то в якій сумі?

29.04.2014 року ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса був зроблений висновок судової економічної експертизи № 4467, згідно до якого:

- по першому питанню: розрахунок витрат ТОВ "БК Трансбудінвест" за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн. не підтверджується наданими на дослідження документами:

- по другому питанню: перерахування грошових коштів (понесення витрат) ТОВ "БК Трансбудінвест" на адресу ТОВ "Трініті-Інвест" за затримку ПАТ "Євроцемент-Україна" вагонів в сумі 15471120,00 грн. не підтверджується наданими на дослідження документами;

- по третьому питанню: понесення ТОВ "Трініті-Інвест" витрат за затримку ПАТ "Євроцемент-Україна" вагонів в сумі 15471120,00 грн. не підтверджується наданими на дослідження документами;

- по четвертому питанню: затримка ПАТ "Євроцемент-УКРАЇНА" вагонів у період з січня 2012 р. по травень 2012 р. не підтверджується наданими на дослідження документами.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги висновок інституту судових експертиз, посилаючись на те, що сам факт наднормативного використання вагонів і сума оплати за таке користування встановлені рішенням господарського суду м. Києва №910/8258/13 від 21.05.2013 року за позовом третьої особи до позивача на підставі договору №02/12-11п та у відповідності до ст. 35 ГПК України додаткових доказувань не вимагають.

Як вбачаться з матеріалів справи, рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2013 року по справі №910/8258/13 не містить посилань на Договір транспортного експедирування №1270, згідно якого з позивача на користь третьої особи стягнуто заборгованість за Договором про організацію перевезень вантажів у власних вагонах №02/12-11п. В зазначеному рішенні суду АТ "Євроцемент-Україна" взагалі ніяким чином не згадується, більш того АТ "Євроцемент-Україна" не був стороною по даному спору.

Отже посилання позивачем та суду першої інстанції на рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2013 року по справі №910/8258/13 у якості доказів своїх позовних вимог не носить законодавчо визнаних підстав, тому не може прийматися судом у якості доказу в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а надані позивачем Акти виконання робіт (наданих послуг) не підтверджують належним чином фактично понесені додаткові витрати позивача, котрі підлягають сплаті відповідачем.

Позивачем не надано і доказів фактичної оплати послуг третіх осіб в обґрунтування їх оплати відповідачем відповідно до умов договору (п.п. 2.3.3., 2.3.6., 3.11., 5.4-5.5., 7.2.) та настання строків їх оплати.

Також позивачем у засіданні наголошувалось те, що ним навіть не розпочиналось добровільне виконання рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2013 року по справі №910/8258/13, при цьому, згідно з приписами ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред'явлення виконавчого документу до виконання встановлено у один рік, термін якого вже сплив.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 року у справі №922/1263/13 прийнято без урахування фактичних обставин справи та діючого законодавства, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 року у справі №922/1263/13 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" (01001, м. Київ, вул. Софіївська, б. 10, офіс. 4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) на користь Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ "Євроцемент - Україна", код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ "Сбербанк Россії" м. Харків, МФО320627) - 36540,00 судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.05.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.