Решение № 4430414, 19.08.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.09р.

Справа № 27/126-09

За позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, м. Київ

до Вільногірської міської ради, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

третя особа - 1 Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

третя особа - 2 Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська», м. Вільногірськ, Дніпропетровська область

про визнання права власності

Суддя Татарчук В.О.

Секретар Дякун А.І.

Представники сторін:

від позивача –Савченко Ю.В. дов. від 18.06.09р. №3737/15/14-09

від відповідача –Благоєва О.О. дов. від 22.05.09р.

третя особа 1 - Черненко Є.М. дов. від 08.05.09р.

третя особа 2 - Рудько А.М. дов. від 02.02.09р.

В судовому засіданні приймає участь прокурор –Моренко А.О. посв. №113 від 27.07.09р.

Суть спору:

Дніпропетровський транспортний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Вільногірської міської ради, третя особа - 1 державне підприємство «Придніпровська залізниця», третя особа - 2 комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська»про визнання права власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. Е-1 –підсобна будівля (інв. №101260), площею 37,8кв.м., 1976 року побудови, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Південна, 2а.

В ході вирішення спору прокурор збільшив вимоги, вказавши на необхідність визнання за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України права власності на підсобну будівлю літ. Е-1, вбиральню літ. Є-1, прибудови літ. Ж-1 та літ. З-1, оглядову яму, ворота №1 та №3, огорожу №2 та №4, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Південна, 2а.

Позовні вимоги, обґрунтовані наступним:

- спірні споруди були споруджені за кошти залізниці і знаходиться на балансі ДП «Придніпровська залізниця»«Вільногірська дистанція колії»та є державною власністю;

- згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 05.04.04р. вказана будівля розташована в межах смуги відведення земельної ділянки, наданої у постійне користування ДП «Придніпровська залізниця»;

- в порушення ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх об’єктів»право власності на вказану будівлю не оформлено;

- споруди використовуються залізницею для виконання покладених на залізничний транспорт завдань;

- частиною 3 статті 376 ЦК України передбачена можливість визнання права власності на самочинно збудоване майно за умови перебування будівлі на земельній ділянці, наданій у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідач визнав повні вимоги в повному обсязі.

Треті особи підтримують позовні вимоги.

В судовому засіданні 11.08.2009р. за згодою представників сторін, третіх осіб і прокурора були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб і прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

ДП «Придніпровська залізниця були самовільно споруджені підсобна будівля літ. Е-1, вбиральня літ. Є-1, прибудови літ. Ж-1 та літ. З-1, оглядова яма, ворота №1 та №3, огорожі №2 та №4, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Південна, 2а.

В жовтні 2007р. Дніпропетровська дистанція колії ДП «Придніпровська залізниця»звернулася до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська»про проведення реєстрації права власності на вказану будівлю.

Рішенням КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська»від 08.11.07р. відмовлено в реєстрації права власності на вказану будівлю з посиланням на відсутність документів передбачених Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо інше не встановлено договором або законом, а особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Наведена норма дозволяє стверджувати про законодавчо встановлену можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за умови надання особі земельної ділянки під уже збудоване майно.

В матеріалах справи міститься копія державного акту І-ДП №007504 від 05.04.2004р. на право постійного користування землею.

Згідно з вказаним актом Вільногірською райдержадміністрацією надано Придніпровській залізниці у постійне користування земельну ділянку площею 30,42277га для обслуговування залізничної колії.

Наведений акт виданий на підставі розпорядження голови Вільногірської райдержадміністрації від 31.03.04р. №110-р.

Перебування самочинно збудованої будівлі на вказаній земельній ділянці підтверджується копіями плану зовнішніх меж землекористування, а також даними Державного земельного кадастру.

В матеріалах справи міститься технічний висновок, складений державним підприємством «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України»(ліцензія Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, АВ №359001 від 09.11.2007р.) про обстеження нежитлової будівлі гаражу з підсобними будівлями №0101260 Верхівцевської дистанції колії.

За результатами обстеження нежитлової будівлі гаражу та підсобної будівлі встановлено:

- конструкції будівлі перебувають у задовільному та незадовільному стані (ІІ, ІІІ категорія стану);

- інженерні комунікації –категорія ІІІ (відсутність опалення та водопостачання), стан незадовільний.

Загальний стан нежитлової будівлі гаражу та підсобної будівлі №0101260 Верхівцевської дистанції колії Придніпровської залізниці відповідно до «Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель»–ІІІ.

За результатами аналізу матеріалів обстеження і результатів перевірочних розрахунків будівель зроблені наступні висновки:

- всі будівельні конструкції можуть експлуатуватися без посилення;

- товщина огороджувальних конструкцій будівлі гаражу не достатня і не відповідає сучасним теплотехнічним правилам.

Для забезпечення надійності та безпеки при подальшій експлуатації будівель необхідно:

- виконати ін’єктування тріщин зовнішніх стін;

- поновити окремі ділянки горищного дерев’яного перекриття;

- поновити ушкоджені ділянки м’якого рулонного килима будівлі;

- провести ремонт конструкцій будівлі технічного стану ІІІ категорії;

- термін 6 місяців;

- провести поточний ремонт будівлі –термін 1 рік.

Згідно з листом ДП «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України»від 18.06.09р. №328/НГ у грудні 2008р. підприємством виконано обстеження і оцінка технічного стану нежитлової будівлі гаражу з підсобними будівлями №0101260 Верхівцевської дистанції колії. У відповідності з Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель будівлі була присвоєна ІІІ категорія технічного стану (непридатна до нормальної експлуатації). В результаті проведеного ремонту були усунені дефекти згідно технічного звіту, що можуть негативно впливати на надійність та безпеку при подальшій експлуатації будівлі. В теперішній час будівля відповідає ІІ категорії технічного стану (задовільний).

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, вимога прокурора щодо визнання права власності на підсобну будівлю літ. Е-1, вбиральню літ. Є-1, прибудову літ. Ж-1 та літ. З-1, оглядову яму, ворота №1 та №3, огорожу №2 та №4, що розташовані за адресою: м. Вільногірськ, вул. Південна, 2а за державною України в особі Міністерства транспорту та зв’язку України є обґрунтованою і такою, що не суперечить чинному законодавству.

Керуючись ст.ст.328, 376, 392 Цивільного кодексу України ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЗКПО 14360570) право власності на підсобну будівлю літ. Е-1, вбиральню літ. Є-1, прибудову літ. Ж-1 та літ. З-1, оглядову яму, ворота №1 та №3, огорожу №2 та №4, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Південна, 2а.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.О.Татарчук

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –17.08.2009р.