Постановление суда № 44290258, 19.05.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 травня 2015 року Справа № 904/1338/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства фірма "МГТ"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015у справі № 904/1338/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПриватного підприємства фірма "МГТ"доМалого приватного підприємства фірма "Еквівалент"пророзірвання договору та стягнення 20 051,99 грн

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів направлення копії касаційної скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, а саме оригінал касового чека, розрахункової квитанції, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Натомість, до касаційної скарги долучено копію фіскального чеку, завіреного скаржником, який не може вважатись належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата встановлюється у місячному розмірі і становить 1218,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з роз'ясненням пункту 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Враховуючи, що у даній справі предметом спору є вимога немайнового характеру, а саме: розірвання договору та вимога майнового характеру, а саме: стягнення 20 051, 99 грн., таким чином судовий збір з касаційної скарги належить обчислювати та сплачувати до спеціального фонду Державного бюджету України з врахуванням вимог вказаних норм Закону України "Про судовий збір" за кожну вимогу.

Тобто, в даному випадку скаржнику слід було сплатити 1766,10 грн.

Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 143 від 19.06.14 року про сплату судового збору у сумі 75,00 грн., не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі та порядку, оскільки, у вказаній квитанції невірно вказано отримувача коштів та його рахунок.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства фірма "МГТ" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 року у справі № 904/1338/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова