Постановление суда № 44192726, 13.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/5287/14-ц Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В. Провадження № 22-ц/780/2455/15 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 1 13.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

13 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Приходька К.П.,

суддів Антоненко В.І., Голуб С.А.,

при секретарі: Лопатюк В.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Обухівського МУЮ Київської області, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на майно та виключення його з акту опису та арешту,-

встановила:

у жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 11 грудня 2013 року державним виконавцем відділу ДВС Обухівського районного управління юстиції Курашовою К.В., при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1726/11, накладено арешт на майно яке належить йому на праві приватної власності, а саме телевізор «NOKASONIK», бувший у використанні, сірого кольору вартістю -150,00 грн., морозильна камера горизонтальна, бувша у використанні, білого кольору, вартістю - 400,00 грн., витяжка «FABER», сірого кольору, бувша у використанні, вартістю - 400,00 грн, кухонний гарнітур з раковиною, бувший у використанні, синьо - коричневого кольору, що складається з 3-х навісних тумбочок, вартістю-800,00 грн., - мікрохвильова піч «SAMSUNG», білого кольору, бувша у використанні, вартістю - 300,00грн., - меблевий гарнітур, що складається з 2-х дверної шафи, шафи скляної з 4-ма поличками, шафа скляна з 3-ма поличками, 2 тумбочки, коричневого кольору, бувший у використанні, вартістю - 1100,00 грн., зазначене майно він купив особисто до вступу в шлюб з ОСОБА_3, а тому просив позов задовольнити.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року, та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначив, що рішення незаконне, ухвалене в результаті неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що арештоване державним виконавцем майно він купив особисто до вступу в шлюб з ОСОБА_3

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою відділу державної виконавчої служби Обухівського МУЮ в Київській області ВП №31794818 було відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №2-1726/11 виданого Обухівським районним судом Київської області 13.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4, боргу в сумі 88 301,30 грн.

11.12.2012 року державним виконавцем Обухівського МУЮ в Київській області було складено акт опису та арешту майна, а саме телевізора «NOKASONIK», морозильної камери, витяжки «FABER», кухонного гарнітура з раковиною, мікрохвильової печі «SAMSUNG», меблевого гарнітуру, яке було передано на зберігання позивачу.

У відповідності до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. При цьому у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржник.

Відповідно до роз»яснень, викладених у абзаці 4 п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 р. зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішується шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Згідно з ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.11 ЦПК України про диспозитивність цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч.1,4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також ст.212 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивач не довів факт належності йому на праві власності спірного майна, та не надав суду жодного доказу на підтвердження того що дане майно є його особистою приватною власністю, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що підстав для визнання за ним права власності на майно, та виключення його з акту опису та арешту немає.

Апелянтом не подано жодного доказу на підтвердження того, що арештоване державним виконавцем майно він купив особисто до вступу в шлюб з ОСОБА_3

Також, доводи апелянта в апеляційній скарзі про порушення норм матеріального права при його ухваленні, на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження і повністю спростовуються дослідженими належними та допустимими доказами по справі.

За таких обставин, колегія судів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку відмовивши в задоволенні позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційні скарги і залишити рішення суду без змін.

Керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Обухівського районного суду Київської області від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді