Постановление суда № 44156110, 23.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ К/9991/72089/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012

у справі № 0670/385/12

за позовом Приватного підприємства „Вікторія-центр"

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської

області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Вікторія-центр" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень - рішень податкові повідомлення-рішення: №0000362301/0, №0000372301/0 та №0000311702/0 від 24.03.2009; №0000362301/1, №0000372301/1 та №0000311702/1 від 29.05.2009; №0000362301/2, №0000372301/2 та №0000311702/2 від 05.08.2009.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011, у позові відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 15.12.2011, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 у справі № 2а-5788/09/0670 скасовано в частині відмови у позові щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2009 № 0000362301/0, № 0000372301/0, від 29.05.2009 № 0000372301/1, № 0000362301/2, від 05.08.2009 № 0000362301/2 та № 0000372301/2.

В частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2009 № 0000362301/0, від 29.05.2009 № 0000362301/1, від 05.08.2009 № 0000362301/2 справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011 у справі № 2а-5788/09/0670 залишити без змін.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 позовні вимоги задоволено в частині, скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.03.2009 № 0000362301/0, від 29.05.2009 № 0000362301/1, від 05.08.2009 № 0000362301/2.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008 та складено акт №591/23-01/20422172 від 13.03.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення: №0000362301/0 від 24.03.2009, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1007346 грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 731661 грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін та прийнято податкові повідомлення - рішення від 29.05.2009 №0000362301/1, від 05.08.2009 року №0000362301/2.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1007346 грн.

Висновок відповідача про безтоварний характер операцій з поставки позивачеві металобрухту (за якими податкова інспекція визнала необґрунтованим формування підприємством валових витрат) ґрунтується на тому, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні на підтвердження факту перевезення товару.

При цьому транспортування спірного товару (металобрухту) на адресу позивача здійснювалося постачальником ПП „Висотпромбуд".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Наявні у позивача первинні документи, а саме: податкові та видаткові накладні, виписки з банку про проведення оплати за товар, підтвердження банку про зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, накладні на відвантаження товару позивачем, сертифікати радіологічного контролю, посвідчення про вибухонебезпечність металобрухту, акти походження брухту чорних металів, докази подальшої реалізації позивачем придбаного металобрухту третім особам, підтверджують фактичне виконання вищевказаного Договору, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про неправомірність включення до складу валових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 Закону України „Про металобрухт" операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими підприємствами або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Також судами попередніх інстанцій встановлено наявність у ПП „Всотпромбуд" відповідного дозвільного документа на час виконання спірних поставок.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 у справі № 0670/385/12 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 у справі № 0670/385/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко