Постановление суда № 44124850, 28.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року Справа № 11259/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

Суддів Попка Я.С., Яворський І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Підприємства «Пересувна механізована колона» Тернопільської облспоживспілки на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 року у справі № 819/2180/14-а за позовом Управління пенсійного фонду в м. Тернополі до Підприємства «Пересувна механізована колона» Тернопільської облспоживспілки про стягнення заборогованості, -

В С Т А Н О В И В :

30 вересня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Підприємства "Пересувна механізована колона" Тернопільської облспоживспілки про стягнення заборгованості у сумі 24987,11 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витратна виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому, враховуючи наведене, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 24987,11 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 року позов Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі задоволено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апеллянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є відповідач об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 6.8 розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, із змінами і доповненнями (далі - Інструкція) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Підприємства та організації, на яких працівники вийшли на пенсію призначену відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах, з коштів призначених на оплату праці, зобов'язані згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон про пенсійне страхування) та п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодувати органу Пенсійного Фонду плату, що покриває сто процентів витрат на оплату і доставку пільгових пенсій. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом доходів органу Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону (форма Розрахунку затверджена постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1) складених відповідно до п. 6.4. вищезазначеної Інструкції, надсилаються платникам до 20 січня поточного року, а протягом 10 днів повідомлення з новопризначених пенсій та повинні бути ними оплачені щомісячно до 25 числа.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду в Тернопільському районі по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженою і становить 24987,11 грн. за період з 01.04.2014 року по 01.10.2014 року.

Сума заборгованості відповідача підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за квітень-вересень 2014 року.

Вищевказана сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Згідно з п. 7.5 ст. 7 Інструкції несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до ст. 200 КАСУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення здодержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195-197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Підприємства «Пересувна механізована колона» Тернопільської облспоживспілки - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2014 року у справі № 819/2180/14-а -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили..

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : І.О. Яворський

Я.С. Попко