№ 44121449, 12.05.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1721/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Борцова С.І.

за участю сторін:

від позивача: Принц Н.М. (за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (особисто);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 10743,15 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 10743,15 грн., одержаної за період з 22.05.2013 року по 16.05.2014 року під час перебування відповідача на обліку в Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості в якості безробітної. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, в період перебування на обліку в службі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, з 22.05.2013 року по 01.07.2014 року, надавала послуги ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП» за цивільно-правовими договорами №3876854 від 24.03.2012 року та №3876854 від 07.03.2014 року, отримувала винагороду за надані послуги, але не повідомила позивача про дані, які впливають на виплату допомоги по безробіттю, отже згідно Закону України «Про зайнятість населення» не мала права на отримання матеріальної допомоги по безробіттю, тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 10743,15 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечувала, надала до суду письмові заперечення, відповідно до яких пояснила, що з 16.11.2013 року договір №3876854 від 15.11.2010 року був розірваний, а з 22.02.2014 року даний договір відновлено, а тому з 16.11.2013 року по 22.02.2014 року відповідач не мала інших джерел для існування і сума виплаченої допомоги поверненню за вказаний період не підлягає, у зв'язку з чим ОСОБА_2 позовні вимоги визнає частково у сумі 7263,49 грн., а в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та пояснення відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

15.05.2013 року громадянкою ОСОБА_2 подано заяви та заповнено персональну картку до Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У заявах відповідач зазначила, що видами діяльності, що визначені ч.1 ст.4 ЗУ «Про зайнятість населення» не займається, пенсії за віком, на пільгових умова та за вислугу років не отримує, не має заробітку або інших доходів передбачених законодавством, не є найманим працівником, не укладала договори цивільно-правового характеру та не зареєстрована як фізична особа - підприємець (а.с. 7, 11-12).

На підставі заяв та відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та ЗУ «Про зайнятість населення», відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Згідно даних про виконані платежі та довідок Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості дохід відповідача у період з 15.05.2013 року по 02.07.2014 року склав 10743,15 грн. (а.с. 8-9, 26).

Згідно акту №60 «Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення» від 25.02.2015 року, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», під час проведення звірки (перевірки) даних, зазначених у документах страхувальника з базою даних ДПА, встановлено що ОСОБА_2 надавала послуги за договорами цивільно-правового характеру №3876854 від 24.03.2012 року та від 07.03.2014 року, а саме: виконувала платні посередницькі послуги в якості консультанта ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП» за винагороду, визначену у договорі та у періоди - травень-серпень 2013 року та квітень-червень 2014 року відповідачу нарахована комісійна винагорода у загальному розмірі 2420,53 грн. (а.с.14).

У зв'язку з виявленим фактом приховування ОСОБА_2 вказаних обставин, тобто надання недостовірних даних та належності останньої до категорії зайнятого населення, що призвело до переплати матеріального забезпечення, 26.02.2015 року Білгород-Дністровським міськрайонним центром зайнятості прийнято наказ №69 про повернення коштів безробітним та відшкодування вартості наданих соціальних послуг, на підставі якого відповідачу надіслано повідомлення про повернення коштів від 26.02.2015 року №435/15/06 щодо необхідності на протязі п'ятнадцяти днів з дня отримання претензії повернути кошти, виплачені в якості допомоги по безробіттю у сумі 10743,15 грн. (а.с.23-24), але сума коштів ОСОБА_2 не сплачена.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Отже, в період перебування на обліку в Білгород-Дністровському міськрайонному центрі зайнятості у якості безробітної, відповідачу у період 15.05.2013 року по 01.07.2014 року в рамках договорів №3876854 від 24.03.2012 року та від 07.03.2014 року з ТОВ «ЕУЛАЙФ ГРУП» було нараховано винагороду у розмірі 2420,53 грн., тому ОСОБА_2 не мала права на перебування у статусі безробітного та отримання виплати допомоги по безробіттю.

Згідно частин 2, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому центральними органами виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

Підпунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.5 розділу 5 зазначеного Порядку виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Підпунктом 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року N 198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Таким чином, наведені норми припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку пов'язують із укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону N 1533-III є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Вказана позиція узгоджується з рішенням Верховного Суду України, зокрема, з постановою від 17.02.2015 року у справі №21-20а15.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

У зв'язку з наведеними обставинами, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо не отримання останньою винагороди у період з 16.11.2013 року по 22.02.2014 року, оскільки неповідомлення відповідачем центру зайнятості про укладення цивільно-правового договору свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону N 1533-III є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення за весь період отримання такої допомоги.

Згідно довідки виплаченої допомоги Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості, дохід ОСОБА_2 з 15.05.2013 року по 02.07.2014 року склав 10743,15 грн. (а.с. 26).

Доказів, які спростовують існування заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 10743,15 грн., відповідачем до суду не надано.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 10743,15 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості кошти у сумі 10743 /десять тисяч сімсот сорок три/ грн. 15 коп. до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на р/р №37173300900011 в УДКС у Білгород-Дністровському районі, код ЄДРПОУ 20988545, МФО 828011, одержувач - Білгород-Дністровський міськрайонний центр зайнятості.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 12.05.2015 року.

Суддя П.П.Марин

.