№ 44120607, 29.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р. Справа № 804/2975/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : члени колегії - судді: при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідачаКонєвої С.О. Барановський Р.А., Златін С.В. Панченко Я.І. ОСОБА_5 Полівчук Д.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2015р. ОСОБА_7 звернувся з позовом до Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України та просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України під час здійснення функцій по контролю за повнотою та своєчасністю внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні провадження ОВС, повнотою державних і відомчих статистичних звітів, приведення їх у відповідність до законодавства України в частині приведення обліків (відомостей), які стосуються ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до законодавства України;

- визнати відомості, наявні в електронних автоматизованих системах, обліках і базах даних Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України про те, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області є особою стосовно якої Юр'ївським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу №22031294 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України як такі, що не відповідають вимогам діючого законодавства та нормативно-правових актів України щодо реєстрації і обліку кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили;

- зобов'язати Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України видалити з наявних у його розпорядженні діючих електронних автоматизованих систем, обліків і баз даних всі відомості, які ідентифікують ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вербки, Павлоградського району Дніпропетровської області, як особу, яка вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України у кримінальній справі №22031294, яка була порушена 24.12.2003р. Юр'ївським РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області;

- зобов'язати Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України протягом 10 днів з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі, видати на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області довідку про наявність або відсутність судимості, наявність або відсутність застосованого до нього в порядку, передбаченому діючим кримінальним процесуальним законодавством, запобіжного заходу, повідомлення про підозру.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у вересні 2013р. позивач під час оформлення закордонного паспорту отримав у відповідача витяг з реєстру №1182-27092013/00999 відповідно до відомостей якого станом на 30.09.2013р. позивач є особою, відносно якого 24.12.2003р. Юр'ївським РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області порушено кримінальну справу №22031294 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України у зв'язку з чим позивачеві було відмовлено у видачі закордонного паспорту. З метою перевірки вищевказаної інформації позивачем було направлено запити до Юр'ївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, до Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області, до Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області, до Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Дніпропетровській області з приводу встановлення місцезнаходження кримінальної справи та результатів розгляду вищевказаної кримінальної справи, однак згідно довідки Юр'ївського райсуду було повідомлено, що у період з 2004р. по 22.10.2013р. вказана справа до суду на розгляд не надходила, інших відповідей на запити позивача не було отримано. Позивач вказує на те, що вищенаведені відомості стосовно нього щодо порушення кримінальної справи, наявні у відповідача у базах обліку перешкоджають вільному пересуванню в порушення вимог ст.33 Конституції України та, відповідач, порушуючи вимоги п.3.3 Положення про Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України» затвердженого наказом МВС України №1010 від 05.11.2012р., своєчасно не привів у відповідність до законодавства України обліки, які стосуються позивача, як особи відносно якої здійснювалось кримінальне переслідування за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України з урахуванням вимог ч.2 ст.214 КПК України, п.6.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №69 від 17.08.2012р., Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України, функціонування якої передбачене наказом МВС України №75 від 10.03.2010р. «Про затвердження Інструкції з організації функціонування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України». Окрім того, відповідно до абз.12 ст.2 та п.7 ч.2 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» позивач, як суб'єкт персональних даних, має право на захист своїх персональних даних від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію, при цьому, вказує на те, що відповідач є володільцем персональних даних, видалення або знищення яких відповідно до ст. 15 згаданого Закону, здійснюється на підставі рішення суду щодо видалення або знищення персональних даних. За викладеного, позивач вважає, що наявні в електронних автоматизованих системах, обліках базах даних відповідача відомості про те, що позивач є особою відносно якої Юр'ївським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу №22031294 за ознаками злочину,передбаченого ч.1 ст.122 КК України станом на теперішній час не відповідають вимогам діючого законодавства щодо реєстрації і обліку кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили внаслідок чого ганьблять честь і гідність та репутацію позивача.

Ухвалою суду від 01.04.2015р. на підставі клопотання відповідача було замінено відповідача у даній справі Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України на належного відповідача - Міністерство внутрішніх справ України згідно до вимог ст.ст.50,52 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.75-76).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України при постановці на облік інформації стосовно позивача про те, що він є особою відносно якої 24.12.2003р. Юр'ївським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу №22031294 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України з огляду на те, що згідно до п.2.1, п.2.3, п.3.1, п. 4.7, п.11.1 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України затвердженої наказом МВС України та ДДУПВП від 23.08.2002р. №823/188 підставою для постановлення на облік осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності є постанова про притягнення як обвинуваченого (повідомлення про підозру), після винесення судового рішення та набрання законної сили вироком судом направляється довідка за формою 6 про результати розгляду кримінальних справ у суді до правоохоронних органів за місцем реєстрації справи та до підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в областях, вилучення таких даних відбувається лише на підставі постанов органів слідства (дізнання), ухвал судів або у звязку з закінченням строку їх зберігання. Наведений перелік підстав для вилучення даних з оперативно-довідкових картотек відповідача є вичерпним та не підлягає широкому тлумаченню. Окрім того, представник відповідача зазначив, що згідно п.7.5 наведеної вище Інструкції нагляд за дотриманням законності при формуванні обліку та захисту прав і свобод осіб, які беруться на облік, здійснюється Генеральною прокуратурою України, прокурорами областей, міст Києва та Севастополя.

Окрім того, представник відповідача до початку судового розгляду справи заявив клопотання про залишення даного позову без розгляду посилаючись на те, що позивач дізнався про порушення свого права 30.09.2013р., а до адміністративного суду звернувся лише 19.05.2015р., тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів поважності пропуску строку суду не надав, що є підставами для залишення позову без розгляду згідно ст.100, п.9 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.98-99).

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечував, вважаючи що строк звернення до суду з даним адміністративним позовом не пропущений, оскільки 10.01.2014р. було направлено запит про місцезнаходження кримінальної справи відносно позивача до Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області (яка на теперішній час здійснює свої повноваження на території Юр'ївського району), однак ніякої відповіді отримано не було, між тим згідно п.3 ч.2ст.219 КПК України зазначено максимальний строк у який досудове розслідування повинно бути закінчено, а саме: 12 місяців, у зв'язку з чим представник позивача вважає, що саме з 10.01.2014р. треба відраховувати 12 місяців у які позивач повинен був дізнатися про рішення у кримінальній справі, а тому термін в 1 місяць, передбачений ч.4 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України повинен відраховуватися з 10.01.2015р., тобто після спливу 12 місяців, визначених КПК як максимальний строк досудового розслідування.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення даного позову без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого законом строку звернення до суду, вислухавши думку представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного вище клопотання та наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення позивачеві строку звернення до суду з цим позовом, встановленого ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі ст.100 наведеного вище Кодексу, виходячи з того, що позивач довідався про наявність відомостей про порушення відносно нього кримінальної справи у вересні 2013р. та з урахуванням того, що позивачем вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору, що підтверджується наявними в матеріалах копіями запитів та відповідей правоохоронних органів, а також з урахуванням вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений права звернення до суду з позовом до підсудності якого вона віднесена.

При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги доводи представника позивача про те, що строк звернення до суду з даним позовом повинен відраховуватися з урахуванням норм ст.219 КПК України з огляду на те, що вказані доводи є безпідставними та необгрунтованими, оскільки норми КПК України не розповсюджуються на спори, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства України, відповідні строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з приводу оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень врегульовані нормами ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідний шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження позивачем бездіяльності відповідача повинен відраховуватися саме з дня коли особа довідалася або повинна була довідатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто, в даному випадку, з 30.09.2013р.

У ході судового розгляду справи судом встановлені наступні обставини у справі.

У вересні 2013р. ОСОБА_7 звернувся до Павлоградського районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

На виконання вимог Павлоградського районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області позивачем у Департаменті інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України було отримано витяг з реєстру за №1182-27092013/00999 відповідно до якого станом на 30.09.2013р. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою стосовно якої 24.12.2003р. Юр'ївським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу №22031294 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (а.с.15).

11.10.2013р. позивачем була подана заява про призупинення оформлення закордонного паспорта до з'ясування обставин з приводу вищевказаної довідки про наявність відносно позивача порушеної кримінальної справи, що підтверджується відповідною копією заяви позивача та копією листа ГУ ДМС в Дніпропетровській області від 27.02.2015р.(а.с.68-69).

В подальшому, впродовж 2013-2014р. з метою з'ясування місцезнаходження кримінальної справи №22031294 позивач звертався до Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області, до Юр'ївського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, до Прокурора Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області, до Управління інформаційний технологій ГУМВС України в Дніпропетровській області, що підтверджується копіями відповідних адвокатських запитів (а.с.19-20).

01.11.2013р. листом за № 4172/13вих Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області повідомив позивача про те, що кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.122 КК України у період часу з 2004р. по 22.10.2013р. до суду на розгляд не надходила (а.с.16).

08.11.2013р. листом за №7345 Юр'ївський РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області повідомив позивача про те, що вказана кримінальна справа 24.04.2004р. була направлена до Юр'ївської районної прокуратури для затвердження обвинувального акту та направлення до суду в порядку ст.232 КПК України, кримінальна справа №22031294 до слідчого відділу Юр'ївського РВ на доопрацювання не направлялась та в архівах слідчого відділу вказаної справи не має, іншою інформацією відділ не володіє (а.с.17).

Також згідно відповіді ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 10.02.2014р. №8/1442 повідомлено, що згідно даних Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС 30.04.2004р. СВ Юр'ївським РВ кримінальну справу №22031294 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.122 КК України у порядку ст.225 КПК України (в редакції 1960) направлено до прокуратури Юр'ївського району Дніпропетровської області (вих.№2099) - (а.с.18).

Факт отримання вказаної кримінальної справи прокуратурою Юр'ївського району Дніпропетровської області 30.04.2004р. підтверджується копією листа за вих. №2099 від 30.04.2004р. з відміткою про її отримання посадовою особою прокуратури «Литвиненко» (а.с.102).

При цьому, зі змісту статистичних даних додатку 6 - форми 4 вбачається, що відомості про порушення кримінальної справи, проведення розслідування, заповнення та внесення статистичних даних відбувалося слідчим СО Лідогуб А.С. (а.с.103-104).

Як встановлено в судовому засіданні, відповіді на звернення позивача від Павлоградської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області, Управління інформаційних технологій ГУМВС України в Дніпропетровській області до позивача не надходили.

Позивач вважає, що наявні в електронних автоматизованих системах, обліках і базах даних Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України відомості про те, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області є особою, стосовно якої Юр'ївським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу №22031294 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України не відповідають вимогам діючого законодавства та нормативно-правових актів України щодо реєстрації і обліку кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили, порушують особисті немайнові права позивача передбачені ст.33 Конституції України щодо права на свободу пересування і право вільно залишати територію України, при цьому, позивач вважає, що відповідач,порушуючи вимоги п. 3.3 Положення про Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України», своєчасно не привів у відповідність до законодавства України обліки, які стосуються громадянина ОСОБА_7, як особи, відносно якої здійснювалося кримінальне переслідування за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а тому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача під час здійснення функцій по контролю за повнотою та своєчасністю внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні провадження ОВС в частині приведення обліків (відомостей), які стосуються позивача у відповідність до законодавства України, а також просить визнати вищевказані відомості про порушення кримінальної справи такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства та просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо видалення із автоматизованих систем відповідача відомостей про порушення відносно позивача кримінальної справи №22031294 та видати позивачеві довідку про наявність чи відсутність судимості, наявність або відсутність застосованого до нього в порядку передбаченому діючим кримінальним процесуальним законодавством запобіжного заходу, повідомлення про підозру.

Заслухавши представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку про відсутність обгрунтованих правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно п.1.1, п.3.2, п.3.6 Положення про Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 22.10.2014р. №1122, Департамент інформаційно-аналітичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України є структурним підрозділом апарату МВС, який організовує і здійснює заходи, передбачені законодавством України та іншими нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, які спрямовані на інформаційно-аналітичне забезпечення правоохоронної діяльності та захист персональних даних при їх обробці в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Зокрема, до функцій Департаменту віднесено ведення та використання в обсязі, структурі та порядку, визначеними законодавством України, нормативно-правовими актами центральних органів виконавчої влади, відомчими документами МВС оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку, оперативно-розшукових, криміналістичних та профілактичних обліків, обліків адміністративних правопорушень та осіб: яких затримано за підозрою в учиненні злочину; які підозрюються у вчиненні злочину; яких взято під варту або піддано адміністративному арешту; підозрюваних, обвинувачених (підсудних), які ухиляються від відбування кримінального покарання, безвісно зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів; які скоїли адміністративні правопорушення, щодо яких складено протоколи про адміністративні правопорушення; які скоїли корупційні правопорушення й рішенням судів притягнуті до відповідальності за вчинення цих правопорушень; без громадянства та іноземців, які порушили встановлені законодавством правила в'їзду, виїзду, перебування в Україні та транзитного проїзду через її територію.

А також інших обліків, передбачених нормативно-правовими актами.

Контроль за повнотою та своєчасністю внесення інформації до відомчого обліку кримінальних правопорушень та осіб, які їх учинили, її відповідністю даних, що містяться в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, об'єктивністю державних і відомчих статистичних звітів, приведення їх у відповідність до законодавства України у взаємодії зі структурними підрозділами апарату МВС, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції та Державною службою статистики України.

Забезпечення функціонування Інтегрованої пошукової системи ОВС, персонально-довідкового обліку та засобів спеціального програмного забезпечення віддаленого доступу до оперативно-довідкової картотеки, організація надання доступу до оперативно-довідкової картотеки та інформаційних підсистем ІІПС.

Здійснення відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних» обробки персональних даних в обсязі, структурі й порядку, що випливають із завдань та функцій, покладених на міліцію Законом України «Про міліцію» та іншими законами.

Згідно п.2.1 розділу 2 та п.4.1 розділу 4 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України затвердженої спільним наказом МВС України та ДДУПВП від 23.08.2002р. №823/188, об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені.

Облікові і коригувальні матеріали направляються до УОІ-ВОІ:

Слідчими органів внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи або протокольні матеріали на осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності і щодо яких запобіжний захід у вигляді взяття під варту не обирався, - один примірник алфавітної картки форми 1 не пізніше 3 діб після винесення постанови:

а) про притягнення як обвинуваченого;

б) про закриття кримінальної справи відповідно до статей 22, 44-49, 97 КК України;

органами дізнання при досудовій підготовці матеріалів протокольної форми відповідно до статті 426 КПК України - один примірник алфавітної картки форми 1 протягом 3 діб після направлення матеріалів до прокуратури.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно п.10 Перехідних положень КПК України кримінальні справи, які на день набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розслідуються, надсилаються до суду та розглядаються судами першої, апеляційної, касаційної інстанції і Верховним Судом України згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктами 6.1 та 6.2 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури від 17.08.2012р. № 69 відомості про кримінальні правопорушення за заявами і повідомленнями, що надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України (N 4651-VI) і в яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи чи про відмову в порушенні кримінальної справи вносяться до Реєстру органами досудового розслідування протягом десяти днів з моменту його впровадження.

Рішення за кримінальними правопорушеннями, кримінальні провадження про які станом на 18 листопада 2012 року перебували в провадженні, вносяться слідчими до Реєстру після попереднього обліку кримінальних правопорушень та раніше прийнятих у них рішень. При внесенні цих відомостей до Реєстру використовується реквізит "кримінальні правопорушення, які на день набрання чинності КПК (N 4651-VI) перебувають у провадженні".

За приписами п.2.3 розділу 2 Інструкції з організації функціонування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 10.03.2010р. № 75 встановлено, що облік в ІІПС об'єктів, які проходять за матеріалами кримінальних справ, дослідчих перевірок, адміністративних та корупційних правопорушень, що перебувають у провадженні, розслідуються, на виконанні прокурорів, слідчих прокуратури, податкової міліції, інших органів державної влади здійснюється працівниками ОВС на підставі зареєстрованих та наданих до ОВС документів.

Згідно п.4.2 розділу 4 Інструкції з організації функціонування Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 10.03.2010р. № 75 відомості щодо об'єкта обліку збираються, перевіряються за наявними обліками БД ІІПС, ставляться на облік, знімаються з обліку та надаються для внесення до відповідної БД ІІПС виконавцем:

- працівником структурного підрозділу (служби) ОВС (апарату ГУМВС, УМВС, центрального апарату МВС) на виконанні (у провадженні) якого знаходиться матеріал або на якого покладено обов'язки щодо здійснення обліку відповідних об'єктів;

- працівником структурного підрозділу (служби) ОВС, який бере безпосередню участь у розслідуванні кримінальної справи, що перебуває у провадженні органу прокуратури, дізнання чи слідства ОВС.

Аналіз наведених вище норм чинного законодавства України свідчить про те, що до функцій відповідача віднесено контроль за повнотою та своєчасністю внесення інформації до відомчого обліку кримінальних правопорушень та осіб, які їх учинили, її відповідністю даних на підставі статистичних звітів (відомостей), які надаються слідчими чи посадовими особами органів дізнання ОВС, прокурорами, слідчими прокуратури у провадженні яких знаходяться кримінальні справи чи кримінальні провадження.

В той же час, наведені вище норми не дозволяють відповідачеві здійснювати контроль за діями слідчих ОВС, посадових осіб органів дізнання та працівників прокуратури у провадженні яких знаходяться кримінальні справи під час формування відомостей про обвинувачених чи засуджених після направлення відповідних кримінальних справ до органів прокуратури чи до суду.

Згідно до п.7.5 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України затвердженої спільним наказом МВС України та ДДУПВП від 23.08.2002р. №823/188 нагляд за дотриманням законності при формуванні обліку та захисту прав і свобод осіб, які беруться на облік, здійснюється не відповідачем, а Генеральною прокуратурою України, прокурорами областей, міст Києва та Севастополя.

Отже, нагляд за дотриманням законності слідчими ОВС, органами дізнання ОВС при формуванні ними обліку та захисту прав і свобод осіб, які беруться на облік здійснюється Генеральною прокуратурою України, прокурорами областей, міст Києва та Севастополя.

Як встановлено в судовому засіданні позивач не звертався з відповідними скаргами на дії посадових осіб правоохоронних органів у порядку та у спосіб визначений Законом України «Про міліцію» та КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання бездіяльності відповідача під час здійснення функцій по контролю за повнотою та своєчасністю внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні провадження ОВС, повнотою державних і відомчих статистичних звітів, приведення їх у відповідність до законодавства України в частині приведення обліків (відомостей), які стосуються позивача у відповідність до законодавства України є безпідставними, не підтвердженими будь-якими належними та допустимими доказами, а також заявлені до неналежного відповідача, оскільки відповідач не наділений повноваженнями щодо контролю за діями слідчих ОВС, посадових осіб органів дізнання та прокурорами під час формування ними обліку та захисту прав і свобод осіб, які беруться на відповідний облік.

Частина ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, і ч.1 ст. 71 вказаного вище Кодексу, покладає обов'язок позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником позивача не було надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про протиправну бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного внесення даних (відомостей) до Єдиного реєстру досудових розслідувань про результати розслідування кримінальної справи, порушеної Юр'ївським РВ ГУМВС у Дніпропетровській області відносно позивача на підставі поданих слідчим ОВС чи прокурором відомостей про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, закриття кримінального провадження чи винесення відповідного вироку суду.

При цьому, слід зазначити, що у ході судового розгляду справи судом було встановлено та підтверджено і наданими суду доказами, що під час направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст. 122 КК України до прокуратури Юр'ївського району Дніпропетровської області слідчим ОВС Лідогуб А.С. були внесені статистичні дані (відомості) про направлення кримінальної справи та 30.04.2004р. вказана кримінальна справа була отримана працівником прокуратури «Литвиненко» про що свідчить копія листа з відміткою даної посадової особи прокуратури за вих.№2099 від 30.04.2004р.(а.с.102-104).

З огляду на викладене, доводи представника позивача про втрату кримінальної справи прокуратурою Юр'ївського району Дніпропетровської області не підтверджені жодними доказами, а тому є неспроможними з урахуванням того, що позивач не звертався до прокуратури з метою з'ясування питання про наявність чи відсутність кримінальної справи у провадженні прокуратури.

При цьому, судом критично оцінюються твердження представника позивача про направлення адвокатського запиту від 27.11.2013р. на адресу Прокурора Павлоградської міжрайонної прокуратури з огляду на те, що відповідних доказів про направлення такого запиту та доказів його отримання прокуратурою суду не надано.

Також не надані представником позивача і докази оскарження у встановленому порядку дій чи бездіяльності органів прокуратури чи органів слідства під час розслідування вищевказаної кримінальної справи у відповідності до вимог КПК України, Закону України «Про міліцію» та Закону України «Про прокуратуру».

Щодо посилань представника позивача на захист персональних даних від надання відомостей, що є недостовірними чи порочать честь і гідність та ділову репутацію позивача, яка згідно ст.15 Закону України «Про захист персональних даних» видаляється або знищується на підставі рішення суду, то вказані твердження судом не можуть бути прийняті до уваги з огляду на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактів того, що відносно нього не порушувалась кримінальна справа та він не притягувався до кримінальної відповідальності чи закриття кримінальної справи правоохоронними органами з урахуванням того, що до функцій відповідача віднесено внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які подаються відповідачеві при виконання службових обов'язків посадовими особами правоохоронних органів, а саме: слідчими, дізнавачами ОВС та прокурорами у встановленому порядку відповідно до кримінального судочинства України.

З огляду на те, що до вказаних правовідносин застосовуються норми кримінального судочинства України, посилання позивача за Закон України «Про захист персональних даних» є необґрунтованим та безпідставним.

Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та з урахуванням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач під час внесення відомостей про порушення кримінальної справи відносно позивача діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відомостей про відсутність у позивача судимості у відповідача не було, так як будь-яких відомостей про закриття кримінальної справи відносно позивача до відповідача не надходило від правоохоронних органів, чи від суду у провадженні яких знаходиться кримінальна справа відносно позивача, відповідних відомостей позивачем суду не було надано, у зв'язку з чим бездіяльність відповідача стосовно прав та інтересів позивача не встановлена у ході судового розгляду справи, а тому у адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення даного позову.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача про визнання відомостей, наявних в електронних автоматизованих системах, обліках і базах даних відповідача про те, що позивач є особою стосовно якої Юр'ївським РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області порушено кримінальну справи №22031294 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України як такі, що не відповідають вимогам діючого законодавства з огляду на те, що згідно ст.ст.2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України до юрисдикції адміністративного суду не віднесено визнання чи встановлення будь-яких юридичних фактів, при цьому, слід зазначити, що відповідні повноваження щодо внесення відомостей про особу до Єдиного реєстру досудових розслідувань з питань відкриття кримінального провадження, закриття кримінального провадження, винесення вироку у кримінальній справі надані слідчим ОВС, посадовим особам органів дізнання та прокурорам, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, а тому судове рішення у адміністративній справі не може підміняти повноваження вказаних посадових осіб правоохоронних органів та органів прокуратури у ході проведення розслідування кримінальної справи у порядку кримінального судочинства.

Не можуть бути задоволені і позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача видалити у наявних у розпорядженні діючих електронних автоматизованих систем, обліків і баз даних всі відомості відносно позивача, як особу, яка вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України у кримінальній справі №22031294, яка була порушена 24.12.2003р. Юр'ївським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області та зобов'язати відповідача видати позивачеві довідку про наявність чи відсутність судимості з огляду на те, що вказані позовні вимоги є похідними від позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та можуть бути задоволені лише у разі визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Однак, виходячи з того, що бездіяльність відповідача в частині приведення обліків (відомостей) відносно позивача у відповідність до законодавства України судом не визнана протиправною, то у адміністративного суду відсутні і правові підстави для задоволення позову в частині позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

За викладеного та з урахуванням вимог ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 12.05.2015р.

Головуючий суддя Суддя Суддя С.О. Конєва Р.А. Барановський С.В.Златін