Постановление суда № 44103245, 07.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/147/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1408/15Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т.Г. Доповідач ап. інст. Мартєв С. Ю.

У Х В А Л А

07 травня 2015 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - ОДРИНСЬКОЇ Т.В., ХІЛЬ Л.М.,

за участю секретаря - ГНАТЮК О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 березня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою, у якій просила визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору.

Ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 березня 2015 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою на дії державного виконавця з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

В апеляційній скарзі порушено питання про скасування ухвали з підстав неправильного застосування норм процесуального права і направлення справи до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Зазначає, що оскаржуваною ухвалою судді відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено право на оскарження дій державного виконавця у порядку адміністративного судочинства, тоді як раніше її було відмовлено у відкритті провадження з тим підстав, що дана скарга має розглядатися у порядку ЦПК України.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що остання не підлягає задоволенню.

Виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи у відкритті провадження, суддя місцевого суду виходив з того, що постанови державного виконавця про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору є самостійним виконавчими документами, що можуть бути оскаржені у порядку адміністративного судочинства.

Апеляційний суд вважає такий висновок судді першої інстанції вірним, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління ДВС ГУЮ у Полтавській області від 20 січня 2015 року про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору, просить визнати їх неправомірними та скасувати.

З огляду на п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

У п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13 грудня 2010 року «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Водночас, у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 7 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

З урахуванням викладеного, суддя першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки скарга має розглядатися у порядку КАС України.

Твердження апелянта, що ухвалою судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 2 лютого 2015 року їй відмовлено у відкритті провадження з тих підстав, що справа має розглядатись у порядку ЦПК України, не заслуговує на увагу, оскільки законність вказаної ували судді не є предметом цього судового розгляду.

Крім того, у даній справі суддя першої інстанції вірно визначив компетентний суд, у якій може бути подана скарга щодо оскарження вищезазначених постанов державного виконавця - Окружний адміністративний суд Полтавської області, про що зазначив у мотивувальній частині ухвали.

Між тим, ОСОБА_2 у апеляційній скарзі зазначає, що зі скаргою на дії державного виконавця у порядку КАС України зверталась до Новосанжарського районного суду Полтавської області.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а ухвала місцевого суду постановлена з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: С.Ю. МАРТЄВ

Судді : Т.В. ОДРИНСЬКА

Л.М. ХІЛЬ

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ