Решение № 44062815, 17.04.2015, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/445/15-ц

Провадження № 2/484/401/15 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2015 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Панчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення суми за договором банківського вкладу (депозиту), де вказала, що між нею та представником відповідача в м. Первомайську 04.11.2014 року було укладено договір № 00001009026176 банківського вкладу (депозиту), згідно якого вона залучила на депозитний рахунок 6000 грн., з умовою отримання після 04.12.2014 року суми вкладу з процентною ставкою 21,5 процентів річних. До цього позивачка також вкладала кошти на цих же умовах. Оскільки їй не сплачено відсотки в сумі 272,36 грн., то сума, яка зараз знаходиться на депозитному рахунку складає 6272,36 грн.

Термін строкового договору по залученню внесків (вкладів) на депозитний рахунок закінчився. ОСОБА_1 неодноразово зверталась з питання отримання належних їй коштів, однак не отримала їх з невідомих їй причин, кожен раз її вмовляють ще зачекати, через виниклу необхідність в коштах, позивачка вимушена звернутися до суду з приводу примусового стягнення належної їй суми.

Відповідач повинен повинен повернути суму вкладу в день закінчення строку договору за бажанням позивача, згідно п. 1.9, 1.10 Договору.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача, будучи повідомленим судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, надав письмові заперечення щодо позову, відповідно до яких у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до п.1.10 договору банківського вкладу № 00001009026176 від 04.11.2014 року банк перерахував суму вкладу та відсотків з депозитного на поточний рахунок позивача, чим виконав свої зобов'язання по договору у повному обсязі. При цьому банк не є набувачем спірних коштів і не має повноважень з розпорядження особистими коштами клієнта, що є власністю останнього, поза межами договору між банком та клієнтом. Банк не набуває право власності на кошти, які належать клієнту та зберігаються на його рахунку. Крім того, на підставі рішення № 51 від 02.03.2015 року в ПАТ «Дельта Банку» з 03.03.2015 року діє тимчасова адміністрація. Виплата коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників здійснюється в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Таким чином, позивач є кредитором банку і щодо нього застосовуються приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 04.11.2014 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір № 00001009026176 банківського вкладу (депозиту), згідно якого вона залучила на депозитний рахунок 6000 грн., з умовою отримання після 04.12.2014 року суми вкладу з процентною ставкою 21,5 процентів річних.

Відповідно до п. 1.9 договору банківського вкладу (депозиту) банк нараховує проценти за вкладом і виплачує одночасно з поверненням суми вкладу по закінченню строку договору шляхом зарахування на поточний рахунок № 26203703168132, який відкритий на ім'я вкладника в установі банку. Відповідно до п. 1.10 договору банківського вкладу (депозиту) вклад виплачується шляхом зарахування коштів на поточний рахунок, відкритий на ім'я вкладника в установі банку.

02.02.2015 року позивачем ОСОБА_1 було подано заяву до відповідача про повернення суми коштів депозиту та процентів. Однак відповіді на дану заяву позивачем отримано не було. На подальші неодноразові усні звернення до відповідача про повернення грошових коштів (депозиту) працівники банку відповідали, що немає можливості виплатити дану суму, оскільки немає готівки.

У відповідності до вимог ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім випадків, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно п.1.10 Договору вклад виплачується по закінченню строку розміщення Вкладу, зазначеного в п. 1.3. даного Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника з використанням платіжної картки 26203703168132 відкритий в установі банку.

Згідно п.1.3. Договору вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 Договору та по 04.12.2014 року.

Таким чином, у суду є достатньо підстав вважати, що відповідачем грубо порушені норми ст. 1058, ч. 2 ст. 1060 ЦК України. Тому, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судом витрати.

Квитанцією № 227 від 03.02.2015 року доводиться та обставина, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір в розмірі 243,60 грн. Крім цього, інших підтверджень суми витрат за надану правову допомогу позивачем надано не було. Відтак судові витрати, понесені позивачем, слід стягнути на користь позивача з відповідача в сумі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І ШИ В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000 грн. та 272,36 грн. процентів річних, згідно договору № 00001009026176 банківського вкладу (депозиту), укладеного 04.11.2014 року та сплачений судовий збір в сумі 243,60 грн., а всього 6515 (шість тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а якщо було подано, то після перегляду справи судом апеляційної інстанції, в разі якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом 10 днів після отримання повного тексту рішення всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

С У Д Д Я: