Решение № 4399232, 01.07.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2009 р. Справа № 15/284/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Ржепецький В.О.,

при секретарі Сербіні К.Л.,

Від позивача: Крутько М.Д. довіреність від 03.03.2009р.

Від відповідача: Кузовлєв В.В. довіреність № 2 від 01.04.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 15/284/09

За позовом: товариство з обмеженою відповідальністю “Текро”, пошт. адреса: 04070, м. Київ, вул. Хорива, 33, оф. 33, факт. адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2, ідентифікаційний код 25409463;

До відповідача: Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика”ЗАТ “Аваль-Еталон”, 57134, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Весняне, вул. Центральна, 1-А, ідентифікаційний код 30124834;

про: стягнення 39 000,00 грн.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені у встановленому ГПК України порядку. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач позов визнав, клопотав про відстрочення виконання рішення суду до грудня 2009р.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд–

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Текро” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика”ЗАТ “Аваль-Еталон” про стягнення з останнього грошових коштів в сумі 39000,0грн.

Позов обґрунтовано наступним.

Протягом періоду з 13.08.2008р. по 31.12.2008р., на підставі договору купівлі - продажу № 03/01 від 01.01.2005р та відповідних видаткових накладних, з боку Позивача було передано Відповідачу товару, а саме: премікс для тварин, на загальну суму 68 761,76 грн., крім того за Відповідачем вже існував борг у розмірі 55 000,00 грн. Загалом борг становив 123 761,76 грн.

Зокрема, товар було поставлено Відповідачу по видаткових накладних № ТК - 0000941 від 13.08.2008р. на суму 39 286,56 грн. та № ТК - 0001348 від 20.11.2008р. на суму 29 475,20 грн.

З боку Відповідача, за період з 13.08.2008р. по 17.03.2008р., було проведено частково розрахунки з Позивачем за товар отриманий по зазначеним видатковим накладним та в рахунок існуючого боргу на суму 83 761,76 грн.

Сторонами 17.03.2009р. було складено Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до положень якого, станом на 17.03.2009р., борг Відповідача становив 40 000,00 грн.

Відповідно до умов договору № 03/01 бід 01.01.2005р., оплата здійснюється протягом 30 днів з моменту поставки.

Оскільки остання поставка здійснена 20.11.2008р. оплата за весь товар поставлений на користь Відповідача повинна була бути здійснена до 20.12.2008р. З боку Позивача 17.03.2009р. було направлено листа - вимогу про оплату боргу у розмірі 40 000,00 грн.

За період з 17.03.2009р. по 05.05.2009р. Відповідача на користь Позивача в рахунок погашення боргу здійснив оплату лише в розмірі 1000,00 грн.

Таким чином станом на 05.05.2009р. борг Відповідача становить 39 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позивачем належними доказами підтверджено факт поставки продукції, факт прострочення відповідача та розмір заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідач у справі позов визнав в повному обсязі, в матеріалах справи відсутні докази порушення діями відповідача прав та законних інтересів інших осіб.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання відповідача у справі про відстрочення виконання рішення господарського суду та його часткове задоволення.

При винесенні такого рішення судом враховується: матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан відповідача, який, як видно зі звіту про фінансові результати за 1 квартал 2009р. має збиток 1479тис. грн., відповідно до звіту з праці за січень-березень 2009р. має заборгованість із виплати заробітної плати, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, обставини, пов’язані зі специфікою господарської діяльності відповідача, динамікою цін на основну продукцію та витратні матеріали підприємства-відповідача (а.с. 33-37).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Миколаївська птахофабрика” ЗАТ “Аваль-Еталон”, 57134, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Весняне, вул. Центральна, 1-А, ідентифікаційний код 30124834, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Текро”, пошт. адреса: 04070, м. Київ, вул. Хорива, 33, оф. 33, факт. адреса: 04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2, ідентифікаційний код 25409463, - 39000,0грн. заборгованості, а також 390,00грн. держмита, 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення до 30 жовтня 2009р.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя В.О.Ржепецький