Постановление суда № 43964021, 27.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

27 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6893/14

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (далі Комінтернівська РДА Одеської області) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 25 грудня 2012 року про надання громадянці України ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської селищної ради.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що при вирішенні справи судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги, що згідно рішення Конституційного суду України від 01 квітня 2010 року № 1-6/2010 та № 10-рп/2010 при вирішенні питання розпорядження землями, територіальні громади діють як суб'єкти владних повноважень, а тому такі спори відносяться до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача в підтримку апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте, з таким рішенням суду першої інстанції погодитись не можна.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 названого Кодексу встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтями 13 та 14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами.

Аналізуючи наведені положення КАС України та Закону України «Про місцеві державні адміністрації», апеляційний суд знаходить помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність закриття провадження у справі.

При цьому апеляційний суд відхиляє посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року по справі № 21-493а14, в якій міститься висновок про те, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне, як на підставу для закриття провадження у даній справі з огляду на наступне.

Зі змісту зазначеної постанови Верховного Суду України вбачається, що наведений у цьому судовому рішенні висновок стосується обставин, при яких ненормативний акт суб'єкта владних повноважень вичерпав свою дію у зв'язку з його реалізацією, тобто набуттям фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки.

Проте, по даній справі ОСОБА_3, в інтересах якої прийняте оскаржене розпорядження відповідача, на момент звернення ОСОБА_2 до суду та розгляду справи судом не набула спірної земельної ділянки, а тому оскарження позивачем розпорядження Комінтернівської РДА Одеської області має відбуватися в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Такий висновок повністю узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010, відповідно до якої органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень у земельних відносинах у тих випадках, коли ними здійснюються дії, передбачені пунктами «а» - «г» статті 12 Земельного кодексу України, тобто, коли ці органи використовують свої повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади.

За аналогією правовідносин, при розпорядженні районною державною адміністрацією землями територіальної громади за межами населеного пункту, названий орган також діє як суб'єкт владних повноважень, а тому даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України приходить до висновку про скасування оскарженої ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: