Постановление суда № 43940319, 27.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2015 року м. Київ К/800/19008/15

Суддя Вищого адміністративного суду України М.М. Заїка, перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів,

встановив:

Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

до скарги не додано документа про сплату судового збору (Отримувач коштів УДКСУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача 31210255700007, код ЄДРПОУ 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", символ звітності 255)

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються органи праці та соціального захисту населення - за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством.

Тобто, від сплати судового збору такі особи звільняються лише у конкретних випадках та виключно за умов їх звернення до суду з позовом. У разі оскарження рішення судів, ухвалених у справах, в яких ці органи є позивачами, в апеляційному або касаційному порядку, органи праці та соціального захисту населення сплачують судовий збір на загальних підставах.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України за наявними матеріалами касаційної скарги не знаходить підстав для звільнення Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати ним цього збору.

За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення зазначених недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 106, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Касаційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі за позовом Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про повернення надміру виплачених державних коштів - залишити без руху.

Надати касатору строк до 14 травня 2015 року для усунення недоліків поданої касаційної скарги.

Роз'яснити касатору, що у разі не усунення зазначених недоліків касаційної скарги у встановлений судом термін, відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута та вважатись неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Заїка