Постановление суда № 43845588, 20.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 р. Справа № 876/10883/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

за участі представника відповідача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі № 807/2117/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 1577,43 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі № 807/2117/14 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області надміру виплачену пенсію в сумі 1577, 43 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу на постанову суду, відповідно до якої вважає постанову суду необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення судом було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник апелянта (відповідача) - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та з наведених в ній підстав просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області відмовити або провадження по справі закрити.

Позивач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачеві ОСОБА_2 18.09.2013 року була призначена пенсія зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, як особам які у 1987 році працювали у зоні відчуження не менше 14 календарних днів відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Стаж роботи у зоні відчуження 19 днів у 1987 році зарахований на підставі копії архівної довідки виданої Управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу, в якій було зазначено, що відповідач виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у 1986-1987 роках у складі військової частини 55064.

Управлінням Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області 19.03.2013 року надіслано запит до Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України щодо надання довідки про період роботи відповідача в зоні відчуження в складі військової частини 55064.

Як вбачається відповіді Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України №27283 від 23.10.2013 року, ОСОБА_2 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 23.12.1986 року по 28.03.1987 року, а саме: приймав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в період з 23.12.1986 року по 28.03.1987 року, місце дислокаціїї н.п. Нова Радча, що не є зоною відчуження; грудень 1986 року - три дні, січень 1987 року - 8 днів, лютий 1987 року - 3дні в населеному пункті Наровля, що не є зоною відчуження; грудень 1986 року 4 дні в н.п. Залісся - 4 дні (зона відчуження); січень 1987 року 6 днів (зона відчуження); лютий 1987 - 14 днів та березень 1987 року 24 дні в н.п. Діброва, що не є зоною відчуження.

Пенсійний орган, враховуючи довідку №27283 від 23.10.2013 року з Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України прийшов до висновку, що відповідач не підпадає під умови ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у відповідності до якої необхідно не менше 5 календарних днів у 1986 році та не менше 14 календарних днів у 1987 році працювати у зоні відчуження, а тому не мав право виходу на пенсію із зниженням пенсійного віку на 8 років згідно ст. 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач набуває право на призначення пенсії у 55 років, як особа, яка виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році - від 1 до 5 календарних днів.

Відтак, у зв'язку з не підтвердженням первинними документами періоду перебування відповідача в зоні відчуження, позивач вважає, що виникла переплата пенсії відповідачу за період з 18.09.2013 року по 31.10.2013 року в розмірі 1577,43 гри.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вимоги наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. В іншому випадку, вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції узгоджується із судовою практикою Вищого адміністративного суду України (ухвала від 18.03.2014 року у справі №К/9991/63447/12) та відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 18.06.2013 року), яка з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що спір про стягнення з ОСОБА_2 надміру виплаченої пенсії повинен вирішуватися в порядку передбаченому ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.203 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції і закриває провадження у справі, з підстав, встановлених статтею 157 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що доводи апеляційної скарги є частково суттєвими і дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді даної справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із прийняттям ухвали про закриття провадження у справі.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 157, 167, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.07.2014р. по справі № 807/2117/14скасувати та закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали складений 24.04.2015 року.