Решение № 43755561, 14.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1872/15

Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М.

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 року м.Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів - Калараша А.А., Короткова В.Д.,

З участю секретаря - Абалдової О.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.05.2014р.,-

в с т а н о в и л а :

27.03.2014р. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посиався на те,що 04.11.2008р. міжбанком та ОСОБА_2був укладений кредитний договір, що складався з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг, за яким позивач надав відповідачеві кредит у сумі 1400 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 21,60 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 9.12 умов та правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Оскільки відповідач своєчасно не надала банку грошові кошти,порушивши умови договору,у ОСОБА_2 виникла заборгованість станом на 28.02.2014р. в сумі 2556,81 доларів США,що еквівалентно 25516,94 грн.

Справа слухалась у відсутність відповідача.

Заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси від 19.05.2014р. позов задоволений.

Ухвалою того ж суду від 18.12.2014р.в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 росить про скасування рішення,мотивуючи тим,що вона була позбавлена можливості заявити про застосування строку позовної давності,який сплив на час звернення банку з позовом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла

висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається,що 04.11.2008р. між банком та ОСОБА_2був укладений кредитний договір, що складався з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг, за яким позивач надав відповідачеві кредит у сумі 1400 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 21,60 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Пунктом 2 розділу І Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення).

Із заяви від 4.11.2008р., яка є невід*ємною частиною договору, укладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2, вбачається, що строк дії картки, виданої останній,становить два роки - до листопада 2010р. Строк дії кредитного ліміту співпадає із строком дії картки ( а.с.9 зв.).

Судовим наказом Малиновського районного суду м.Одеси від 22.04.2010р. з ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 16013,26 грн.,однак із судового наказу не вбачається,за яким кредитним договором стягнута вказана сума ( а.с.4).

ПАТ "ПриватБанк" звернувся до суду 27.03.2014р.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами,

повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає.

Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов'язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.

Відповідно до умов договору, укладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_2, кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки в договорі визначений у два роки.

Статтею 257 ЦК Українивстановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК Українисплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки ОСОБА_2 не брала участь при розгляді справи в суді першої інстанції,вона заявила про застосування строку позовної давності в апеляційній скарзі.

З огляду на наведене ,судова колегія дійшла висновку про те,що ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось з позовом з пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення чи неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи,що суд неправильно застосував норми матеріального права,які регулюють виникші по справі правовідносини, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи,рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задовленні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2,309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 19.05.2014р. скасувати.

В позові ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: А.А.Калараш

В.Д.Коротков