Решение № 43745389, 16.04.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 р. Справа № 923/358/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2012", м. Запоріжжя

до приватного підприємства "АГРО-ПРОСТІР", смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицького району Херсонської області

про стягнення 1340393,76 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2012" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства "АГРО-ПРОСТІР" заборгованість у розмірі 1340393,76 грн., з якої: 341391,60 грн. - сума основного боргу, 823386,58 грн. - сума індексації ціни товару, 102417,48 грн. - сума штрафу та 73198,10 грн. - сума пені. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки насіння №ТК-Н-40 від 11.03.2013р., положення ст.ст. 509, 612, 625, 627, 628, 632, 692, ЦК України та ст.ст. 179, 193, 229 ГК України.

14 квітня 2015 року до суду від позивача у справі надійшла заява, в якій просить долучити до матеріалів справи копію постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі №923/1589/14 від 12.02.2015р. Дану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 16.04.2015р. не прибув, але 14.04.2015р. через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розглянути справу за без його участі. Дану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Відповідач, у судове засідання 16.04.2015р. також не прибув, але 14.04.2015р. через канцелярію суду подав заяву №76 від 09.04.2015р., в якій повідомляє, що ним у повному обсязі визнаються позовні вимоги. Також зазначає, що заперечень щодо поставки товару, претензій щодо кількості, асортименту та якості поставленого товару за договором поставки пестицидів №ТК-Н-40 від 11.03.2013р. не має. Дану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Неявка у судове засідання представників сторін не унеможливлює розгляд справи №923/358/15.

За таких обставин, справа розглядається без участі представників сторін, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 11 березня 2013 року між приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2012" (надалі - позивач або постачальник) і приватним підприємством "АГРО-ПРОСТІР" (надалі - відповідач або покупець) був укладений договір поставки насіння №ТК-Н-40 (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1. договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупця насіння для сівби, а покупець зобов'язується приймати цей товар і оплачувати його.

На підставі п.2.1., п.2.2. договору, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказується в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору й не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Відповідно до п.4.1. договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку (самовивіз) товару покупцем зі складу постачальника в робочі дні автомобільним транспортом за свій рахунок. Адреса складу може змінюватися постачальником, про що він повинен завчасно повідомити покупця. Покупець повинен письмово повідомити постачальника не менш ніж за 2 дні про подачу автотранспорту під завантаження.

Згідно п.4.3. договору, дата (термін, строк) поставки товару вказується в специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання постачальником заявки про поставку товару.

На підставі вищезазначеного пункту договору сторонами підписано специфікації на загальну суму 341391,60 грн., а саме: №1 від 15.05.2013р. на суму 152475,00 грн., №2 від 11.03.2013р. на суму 133341,60 грн., №3 від 24.04.2013р. на суму 55575,00 грн.

На підставі п.2. специфікацій, сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару: EXW (склад позивача).

Відповідно до п.7.1.4. договору, покупець зобов'язується з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його та передати в обмін нього постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 341391,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №2117 від 26.04.2013р. на суму 1425,00 грн., №2665 від 15.05.2013р. на суму 151050,00 грн., №1205 від 09.04.2013р. на суму 133341,60 грн., №2118 від 26.04.2013р. на суму 55575,00 грн. та довіреностями №21 від 24.04.2013р., №22 від 08.05.2013р., №14 від 08.04.2013р. відповідача (покупець).

Одержання продукції покупцем підтверджується наявністю відбитка печатки приватного підприємства "АГРО-ПРОСТІР" у вищезазначених накладних та підписом на накладній директора підприємства покупця, що приймав товар. Крім того, факт поставки товару на суму 341391,60 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, за період з 11.03.2013р. по 12.06.2014р., який підписано сторонами та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача без зауважень.

Згідно п.5.2. договору, оплата товару здійснюється покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою для платежу є даний договір.

На підставі пп.5.1.,7.1.1. договору, відповідач (покупець) зобов'язується оплатити позивачу (постачальнику) товар у строки, що визначені в специфікації.

Пунктом 3 специфікацій №1 від 15.05.2013р, №2 від 11.03.2013р., №3 від 24.04.2013р. визначено строк оплати покупцем товару, зокрема: по специфікації №1 - не пізніше 01.11.2013р.; №2 - не пізніше 15.10.2013р.; №3 - не пізніше 01.11.2013р.

Відповідач, в порушення умов договору за отриманий товар взагалі не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 341391,60 грн.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 341391,60 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачем по сплаті 341391,60 грн., у встановлений договором строк не виконав

Доказів сплати суми боргу у розмірі 341391,60 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу у розмірі 341391,60 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача індексації ціни товару у розмірі 823386,58 грн., суд зазначає наступне.

На підставі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктами 5.6., 5.6.1., 5.6.2., 5.6.3., 5.6.4., 5.6.5., 5.6.6., 5.6.7. договору поставки насіння №ТК-Н-40 від 11.03.2013р., сторонами визначено порядок індексації ціни товару.

Судом перевірено наданий позивачем, на підставі пункту 5.6. договору, розрахунок суми індексації ціни товару і визнано його таким, що відповідає умов договору.

Доказів сплати 823386,58 грн. індексації ціни товару відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми індексації ціни товару у розмірі 823386,58 грн., є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 73198,10 грн. та суми штрафу у розмірі 102417,48 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами пункту 8.1.3. договору сторони передбачили, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий покупцем, не нараховуються.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 232 (ч.6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

За поданим позивачем розрахунком, розмір пені та штрафу становить 73198,10 грн. та 102417,48 грн. відповідно.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його обґрунтованим.

Доказів погашення заявлених до стягнення сум пені у розмірі 73198,10 грн. та штрафу у розмірі 102417,48 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення сум пені у розмірі 73198,10 грн. та штрафу у розмірі 102417,48 грн., є доведеними.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2 Стягнути з приватного підприємства "АГРО-ПРОСТІР" (74402, Херсонська область, Верхньорогачицький район, смт. Верхній Рогачик, пров. Лікарняний, 2, код ЄДРПОУ - 33842325) на користь приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2012" (69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, 11, код ЄДРПОУ - 38325315) суму основного боргу у розмірі 341391,60 грн., суму індексації ціни товару у розмірі 823386,58 грн., суму пені у розмірі 73198,10 грн., суму штрафу у розмірі 102417,48 грн. та 26807,88 грн. судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.04.2015р.

Суддя С.В. Нікітенко