Постановление суда № 43690095, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № 804/1463/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року в адміністративній справі

за позовом Кіровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Кіровського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська, в якому позивач просить стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області суму 3348,91 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Кіровським районним центром зайнятості згідно з наказом № НТ140620 від 20.06.2014 ОСОБА_1, яка була звільнена з посади в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, було надано статус безробітної та з 23.06.2014 призначено виплату допомоги по безробіттю.

За період з 23.06.2014 по 08.10.2014 ОСОБА_1 була виплачена допомога по безробіттю у загальній сумі 3348,91 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 в адміністративній справі № 804/10605/14 ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділу укладання договорів оренди в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, постанову звернуто до негайного виконання.

Статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як встановлено судом, наказом по Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, виданим на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 804/10605/14, ОСОБА_1 поновлено на посаді з 31.03.2009.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що роботодавець зобов'язаний відшкодувати Центру зайнятості виплачену раніше звільненій особі суму допомоги по безробіттю.

Апелянт в спростування висновків суду першої інстанції зазначає, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.20145 в адміністративній справі № 804/10605/14 вищевказану постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2014 скасовано, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, а тому підстави для відшкодування виплачених сум відсутні.

Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими вказані доводи апелянта з огляду на те, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначає чітку обставину, за якої роботодавець повинен відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якою є саме поновлення особи на роботі за рішенням суду.

Крім того під час апеляційного розгляду справи встановлено, що після постановлення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали в адміністративній справі № 804/10605/14, ОСОБА_1 не було звільнено з посади, на якій останню поновлено за судовим рішенням, а лише переміщено на іншу в Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, тобто ОСОБА_1 на сьогодні має безперервний стаж роботи в установі.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року в адміністративній справі № 804/1463/15 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 15 квітня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров