Решение № 43686116, 14.04.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа № 915/170/15

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

з участю представників сторін:

від позивача: представник не з‘явився;

від відповідача: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/170/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Технологія Трейд”, вул. Автопаркова ,7,м. Київ, 02121, адреса для листування: вул. Дніпровська набережна,26ж,офіс 46, м. Київ, 02132

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН”,

вул. Громадянська, буд. 16, м. Миколаїв, 54001,

про: стягнення заборгованості у розмірі 549453,97 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Технологія Трейд” звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН” про стягнення 549453,097 грн., з яких сума основної заборгованості складає 455838,20 грн., 45016,02 грн. пені, 5390,782 грн. трьох відсотків річних, 43209,03 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов‘язання за договором поставки від 25.06.2014 року за № ТД-000228 в частині оплати за поставлений позивачем товар.

Відповідач у судове засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, позов не спростував. Ухвали господарського суду направлені на адресу відповідача: вул. Громадянська, буд. 16, м. Миколаїв, 54001; вул. М. Морська,108, оф.404, м.Миколаїв, 54002 повернуті поштовою установою до суду з відміткою “із закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача та представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

25.06.14 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТЕХНОЛОГІЯ ТРЕИД» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГО Н» (надалі - відповідач) був укладений договір поставки № ТД - 000228 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач постачає, а відповідач купує та сплачує за комплексні суміші, функціональні, смакоароматичні домішки, тваринні білки та інші інгредієнти, визначені в договорі (надалі - товар).

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що датою здійснення поставки товару та моментом переходу до відповідача права власності на товар вважається дата передачі товару відповідачеві або його перевізнику (дата накладної) на складі позивача.

Згідно з п. 5.1 договору розрахунки здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок відповідача не пізніше ніж через 30 календарних днів з дати здійснення поставки.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2015 року. (п.7.1)

На виконання умов договору та відповідно до видаткових накладних № 982 від 16.07.2014 ; № 1170 від 08.08.2014, № 1286 від 28.08.2014, № 1303 від 29.08.2014 р., № 1330 від 03.09.2014 р., № 1364 від 10.09.2014, № 1591 від 13.10.2014, № 1895 від 03.12.2014, №-1948 від 12.12.2014 р. (а.с.15-31) позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 1 127539,92 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виставив відповідачу рахунки на оплату товару, загалом, на суму 1 127 539,92 грн.: № 972 від 15.07.2014 р. на суму 143 040,00 грн., № 1167 від 08.08.2014 р. на суму 307 400,52 грн., № 1288 від 28.08.2014 р. на суму 6 255,60 грн., № 1300 від 29.08.2014 р. на суму 6 768,00 грн., № 1329 від 03.09.2014 р, на суму 300 237,60 грн., № 1366 від 10.09.2014 р. на суму 12 548,40 грн., № 159,6 від 13.10.2014 р. на суму 303 360,00 грн., № 1909 від 03.12.2014 р. на суму 19 981,80 грн., № 1959 від 11.12.2014 р. на суму 27 948,00 грн. (а.с. 33-41).

Таким чином, розмір заборгованості відповідача станом на момент розгляду справи складає 1 127 539,92 грн., що підтверджується видатковими накладними та бухгалтерською довідкою позивача № 5 від 30.01.2015 р. (а.с.17-31, 64).

Відповідач свої зобов‘язання виконав частково, сплативши суму боргу у розмірі 671701,72 грн., що підтверджується банківськими виписками та бухгалтерською довідкою позивача № 4 від 30.01.2015 р. (а.с. 42-62)

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заявою від 31.03.2015 позивач уточнив позовні вимоги, якою зменшив розмір заявленої до стягнення суми у зв‘язку із частковою оплати відповідачем суми боргу у розмірі 304548,40 грн.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 151289,80 грн. основного боргу, 45016,02 грн. пені, три відсотки річних у розмірі 5390,72 грн. та 43 209,03 грн. інфляційних втрат.

З огляду на викладене та оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю “АРГОН” не виконані зобов’язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 151289,80 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за просрочку виконання грошового зобов‘язання з оплати поставленого товару за період з 16.07.2014 року по 30.01.2015 року у сумі 5390,72грн., пені, нарахованої за період з 16.07.2014 року по 30.01.2015 року у розмірі 45016,02 грн., інфляційних втрат за видатковими накладними за період з 16.07.2014 року- 30.01.2015 року у розмірі 43209,03 грн., то слід зазначити наступне.

Дана вимога основана на умовах укладеного сторонами договору (п.5.1), у відповідності до якого, за порушення термінів оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової стави НБУ, що діяла в період нарахування пені від загальної вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 та частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН” грошових коштів 3 % річних за просрочку виконання грошового зобов‘язання з оплати поставленого товару за період з 16.07.2014 року по 30.01.2015 року у сумі 5390,72грн., пені, нарахованої за період з 16.07.2014 року по 30.01.2015 року у розмірі 45016,02 грн., інфляційних втрат за видатковими накладними за період з 16.07.2014 року - 30.01.2015 року у розмірі 43209,03 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов’язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договору, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 821, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АРГОН” вул.Громадянська, буд. 16, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 38934451, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Технологія Трейд”, вул. Дніпровська набережна, 26 ж, офіс 46, м. Київ, 02132 , ідентифікаційний код 37388279,

основного боргу у розмірі 151289 (сто п‘ятдесят одна тисяча двісті вісімдесят дев‘ять) грн. 80 коп., пені в сумі 45016 (сорок п‘ять тисяч шістнадцять) грн. 02 коп., три відсотки річних в сумі 5390 (п‘ять тисяч триста дев‘яносто) грн. 72 коп., інфляційних втрат у розмірі 43209 (сорок три тисячі двісті дев‘ять) грн. 03 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 11396 (одинадцять тисяч триста дев‘яносто шість) грн. 88 коп.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 17.04.2015р.