Постановление суда № 43684800, 30.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2015 року Справа № 925/1800/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЧернова Є.В.,суддів:Запорощенка М.Д., Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П., Удовиченка О.С.,

розглянувши заяву заступника Генерального прокурора Українипро перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 14.05.2014у справі№ 925/1800/13за позовом прокурора міста Умань в інтересах держави в особі Відділу освіти Уманської міської радидо: 1) відділу комунального майна Уманської міської ради; 2) комунального підприємства "Уманська стоматологічна поліклініка" провизнання договору оренди недійсним та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Прокурор міста Умань в інтересах держави в особі Відділу освіти Уманської міської ради звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до відділу комунального майна Уманської міської ради та комунального підприємства "Уманська стоматологічна поліклініка" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди №20 від 17.07.2009 та зобов'язання КП "Уманська стоматологічна поліклініка" звільнити орендоване нежитлове приміщення, загальною площею 47,5 кв.м., розташоване в будівлі Уманської міської гімназії за адресою: Черкаська область, місто Умань, вул. Коломенська, 5.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.11.2013 у справі №925/1800/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014 у справі №925/1800/13 постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014 залишено без змін.

Заступник Генерального прокурора України звернувся з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.05.2014 у справі №925/1800/13, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2014, рішення господарського суду Черкаської області від 19.11.2013 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2014 у справі №923/591/14, від 08.10.2014 у справі №906/213/14, від 15.10.2014 у справі №910/17883/13, від 26.02.2015 у справі №923/866/14, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, зокрема частини п'ятої статті 63 Закону України "Про освіту", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, подану у межах строку, передбаченого статтею 11117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У постанові від 14.05.2014 у справі №925/1800/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови в позові про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди нежитлового приміщення, розташованого в будівлі навчального закладу (переданого в оренду для розміщення філії Уманської міської стоматологічної поліклініки) та зобов'язання відповідача-2 звільнити спірне приміщення. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив про не доведеність прокурором та позивачем належними доказами використання відповідачем-2 орендованого приміщення не за призначенням, а саме того, що функціонування стоматологічного кабінету в приміщенні гімназії не пов'язано з навчально-виховним процесом, що свідчить про відповідність спірного договору вимогам чинного законодавства, оскільки пункт 5 статті 63 Закону України "Про освіту" не містить обмежень щодо використання частини приміщень в тому числі для здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів у спеціально пристосованих для цього приміщеннях.

Водночас у постановах Вищого господарського суду України від 17.12.2014 у справі №923/591/14, від 08.10.2014 у справі №906/213/14, від 15.10.2014 у справі №910/17883/13, від 26.02.2015 у справі №923/866/14, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції, за подібних обставин справи та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, дійшов протилежного правового висновку щодо наявності підстав для визнання недійсними укладених договорів оренди нежитлових приміщень, що розташовані в будівлях навчальних закладів та зобов'язання повернути вказані приміщення. При цьому, суд касаційної інстанції, застосовуючи до спірних правовідносин положення пункту 5 статті 63 Закону України "Про освіту" зазначив, що оспорювані договори оренди укладені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки спірні орендовані приміщення, що розташовані в будівлях навчальних закладів (об'єкти оренди) використовуються відповідачами не за призначенням, а для діяльності, яка не пов'язана з навчально-виховним процесом та з освітньою діяльністю, що свідчить про наявність підстав, відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України, для визнання таких договорів недійсними та зобов'язання повернути орендовані приміщення.

З огляду на викладене колегія суддів визнає, що зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу №925/1800/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяЄ. Чернов Судді: М. Запорощенко Л. Катеринчук Г. Коробенко О. Удовиченко