Решение № 43674371, 16.04.2015, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/101/15-ц

Номер провадження 2/736/48/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чурупченка М.І.,

при секретарі - Макуха О.О.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката Загальця О.М.,

відповідача - ОСОБА_3,

відповідача - Дремлюги Р.М.,

представника відповідача ОСОБА_3- адвоката Ярового О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Дремлюги Раїси Михайлівни про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2015 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та приватного нотаріуса Корюківського районного нотаріального округу Дремлюги Раїси Михайлівни про визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельних ділянок. Свої вимоги мотивує тим, що вона народилась, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особа похилого віку, інвалідом другої групи, є потерпілою від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та такою, що потребує догляду.

З 1954 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, від подружнього життя з яким у них є дві дочки, одна з яких є відповідачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. Під час шлюбу, на земельній ділянці, яка була виділена, вони з чоловіком побудували житловий будинок АДРЕСА_1 в м.Корюківка. Після закінчення будівництва за нею було зареєстровано право власності на побудований житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за вищевказаною адресою і вона з чоловіком були зареєстровані та проживали в належному їй житловому будинку. За час проживання вона приватизувала земельні ділянки біля житлового будинку, отримала два державних акти про право приватної власності на землю: один - на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,10 га., а другий - на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га. ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер її чоловік ОСОБА_6 у віці 81 рік.

Відповідачка ОСОБА_3 раніше проживала у власній квартирі в с.Смолін, Чернігівської області. Ще за життя чоловіка, у жовтні місяці 2009 року, відповідачка ОСОБА_3 приїхала до них та просила, щоб вони дозволили їй проживати в будинку, обіцяючи за це надавати допомогу по їх догляду. Вона з чоловіком тяжко хворіли, потребували стороннього догляду, тому погодились на запропоновані позивачкою ОСОБА_3 умови проживання і дозволили їй проживати в їх житловому будинку. Проживаючи у них, відповідачка ОСОБА_3 здійснювала догляд, допомагала по господарству, купувала та готувала їжу, прала. В цей період відповідачка-дочка впевнювала її з чоловіком в тому, що такий догляд за ними вона буде здійснювати постійно, до самої смерті, але щоб так доглядати їй хотілось бути впевненою в тому, що у неї є дах над головою, натякаючи відписати їй житловий будинок з надвірними будівлями. Їх зацікавила пропозиція відповідачки ОСОБА_3 і в листопаді місяці 2009 року вона пішла до відповідача приватного нотаріуса Корюківського районного нотаріального округу Дремлюги Р.М., повідомила їй про наміри віддати дочці житловий будинок в обмін на утримання. Приватний нотаріус призначив укладання такої угоди на 03 грудня 2009 року, попередивши, що для укладання угоди необхідно віддати відповідачці ОСОБА_3 не тільки житловий будинок, але і земельні ділянки, на яких розташований житловий будинок.

03 грудня 2009 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3, були укладені та посвідчені приватним нотаріусом договори про відчуження належного на праві приватної власності нерухомого майна: житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, Чернігівської області та двох земельних ділянок, що знаходяться за тією ж адресою. Чоловік ОСОБА_6 у приватного нотаріуса дав лише свою письмову згоду на відчуження нерухомого майна.

До смерті чоловіка відповідачка ОСОБА_3 надавала допомогу по господарству, здійснювала догляд. Після смерті чоловіка відповідачка ОСОБА_3 залишила її одну в будинку, пояснивши, що їй необхідно поїхати на своє попереднє місце проживання. Повернулась відповідачка-дочка назад приблизно через півроку, але не сама, а зі своїм співмешканцем. Життя стало нестерпним оскільки відповідачка ОСОБА_3 та її співмешканець почали застосовувати до неї психічне та фізичне насильство: проти її волі закривали її в житловому будинку; за сприяння відповідачки-дочки її співмешканець бив її, виносив вірьовку і говорив, щоб вішалась, погрожував удавити подушкою; відповідачка-дочка била мискою по голові; не давали їсти, хліб та інші продукти харчування ховали в погріб замикаючи його на замок, консервацію ставили високо на полиці, щоб не дістала, до холодильника не допускали, а грудні місяці 2014 року відповідачка ОСОБА_3 взагалі вигнала її з житлового будинку на вулицю. Працівники міліції, які прибули на її виклик по факту незаконного виселення з будинку, сказали, що відповідачка ОСОБА_3 надала їм документ про дарування їй житлового будинку, вона є хазяйкою будинку, тому має право в ньому робити все що хоче.

Таке повідомлення працівників міліції здивувало, вона вважала, що житловий будинок переданий відповідачці ОСОБА_3 взамін здійснення утримання її та чоловіка, і у разі неналежного утримання вона може свій будинок в будь-який час повернути.

Для вияснення даного питання вона пішла до приватного нотаріуса Корюківського районного нотаріального округу Дремлюги Р.М., просила її розірвати укладені угоди про відчуження належного нерухомого майна, але приватний нотаріус відмовилась надати будь-які копії укладених угод та пояснила, що укладені договори дарування розірвати вже не може.

Тому позивач за захистом своїх порушених прав вимушена звернутись до суду з даною позовною заявою та просить: визнати недійсним договір дарування житлового будинку та надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Чернігівської області, укладений між нею, ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_3; визнати недійсним договір дарування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,10 га. та договір дарування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га., які укладені між нею та відповідачкою ОСОБА_3; поновити строки позовної давності для звернення до суду з даним позовом, які були пропущені з поважних причин; стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на її користь судові витрати та витрати на юридичну допомогу.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять задовольнити, оскільки відповідач, шляхом введення в оману позивача, увіряла її, що буде доглядати позивача, утримувати довічно, перестала це робити і взагалі створила умови для неможливого поживання своєї матері з нею.

Відповідач, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, подала письмове заперечення на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вона не здійснювала ніяких дій по відношенню позивача, яка є її матір'ю, щоб та пішла з дому, а посилання позивача є надуманими.

Представник відповідача адвокат Яровий О.І. підтримав позицію своєї довірительки та просив відмовити в задоволені позову, оскільки пропущенні всі строки позовної давності, які поновленню не підлягають. Крім цього відповідач вже значний час проживаючи в будинку, зробила ремонт, поміняла меблі, облаштувала його будинок. Також вказав, що позовні вимоги позивача необґрунтовані і неможуть бути задоволені, бо посилання позивача ніякими доказами не доводяться.

Відповідач Дремлюга Р.М. в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що нотаріальна процедура по даруванню позивачем відповідачу будинку проведена законно. Будь-якого обману позивач з боку відповідача і нотаріуса не було, бо вже раніше позивач дарувала таке майно позивачу, а потім через суд повертала його назад, тобто було судове рішення про визнання договору дарування недійсним. На даний час позивач, уже знаючи наслідки дарування, знов вдруге подарувавши відповідачу будинок з земельними ділянками, повторно звертається до суду і вказує, що її ввела в оману відповідач і вона помилково подарувала таке майно. Крім цього вказала, що всі строки давності звернення до суду вийшли, тому поновленню вони не підлягають. Також вказала, що подарувала позивач будинок, який належав їй з своїм чоловіком за його згодою, який на даний час помер, тому ? частина такого майна на час дарування належала і чоловіку, який виявив своє бажання подарувати свою частину, саме ОСОБА_3 За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що вона є дочкою позивача і старшою сестрою відповідача, і що проживає поряд з ними в будинку АДРЕСА_3 в м. Корюківка. Показала, що з грудня 2014 року до неї прийшла мати, тобто позивач і повідомила, що її вигнали з дому, який подарувала відповідачу на умовах її утримування, але на даний час перестала утримувати. Які умови дарування нерухомого майна і утримування вона не знає. З грудня по цей час позивач проживає у неї і вона її утримує і доглядає.

Свідок ОСОБА_8 показала, що вона працює бухгалтером в готелі м. Корюківка і що приблизно рік назад в готель привіз жінку, це позивача, та передав її їм, бо ця жінка не мала житла. Як потім вона дізналась з її слів, що її дочка вигнала з будинку який вона цій дочці подарувала. Близько 3-х годин вона та інший працівник готелю доглянули її, покормили, і найшовши її знайомих людей викликали їх та передали.

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона знає, як позивача так і відповідача, проживає неподалік від їх. В вересні 2014 року вона бачила позивача, яка їй жалілась, що падарувала відповідачу свій будинок, а тепер її виганяють з дому. ДЕ проживає зараз позивач їй не відомо, а також невідомо умови дарування.

Свідок ОСОБА_10 показав, що він є онуком позивача і племінником відповідача, проживає в будинку №203. Показав, що з грудня 2014 року позивач проживає у них в будинку №203 по даний час, бо як розповіла позивач її вигнали з дому, де вона проживала в будинку №205. Позивач жалілась, що її відповідач обмежувала у їжі, не давала вільно ходити по двору. Він сам чув, ще коли проживала позивач разом з відповідачем, що на подвір'ї між позивачем і відповідачем відбуваються сварки. Про дарування йому невідомо, які його умови.

Свідок ОСОБА_11 показав, що він знає, як позивача так і відповідача. На даний час вказав, що позивач проживає у своєї дочки ОСОБА_12, поряд з своїм будинком, яки подарувала відвідачу, а чому проживає у ОСОБА_7 не знає.

Свідок ОСОБА_13 показала, що вона проживає в АДРЕСА_4 і знає, як позивача так і відповідача. Про дарування будинку і умов дарування їй не відомо. Вказала, що була в них і бачила, що ремонт в будинку де вони проживали робила відповідач. Також повідомила, що їй ніхто не жалівся про неналежне ставлення ОСОБА_3 до ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_14 показала, що знає про дарування позивачем свого будинку ОСОБА_3 Була в них вдома і бачила, що відповідач ОСОБА_3 готує їжу, прибирає, веде городництво і ніяких неприязних стосунків між позивачем і нею не бачила і ніхто їй не жалівся про принизливе ставлення до позивача.

Свідок ОСОБА_15 показала, що вона є соціальним працівником, і до неї зверталась за допомогою позивач з послугою, щоб підстригли волосся в 2014 році. Позивач говорила, що проживає з донькою, яка зробила в будинку ремонт, який вона їй подарувала, а тепер вони сваряться, а з яких причин не говорила. Також говорила, що відповідач обіцяла доглядати її до смерті.

Свідок ОСОБА_16 показала, що про дарування будинку позивачем знає, а умови їй невідомі. Знає, що відповідач доглядала за позивачем, робила ремонт в будинку, сама позивач говорила їй, що відповідач хороша. Будь яких скарг від позивача вона не чула і не знає.

Свідок ОСОБА_17 показав, що він є сусідом, як позивача і відповідача, знає обох добре, знає, що позивач подарувала будинок відповідачу щоб та доглядала довічно. Ніяких непорозумінь між ними він не знає. Знає, що позивач до 16.02.2014 року проживала з відповідачем, а потім стала проживати у дочки ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_18 показала, що вона є рідною сестрою покійного чоловіка позивача, і знає, що будинок і земельні ділянки були подаровані відповідачу, щоб та утримувала їх довічно. Вважає, що посилання і вимоги позивача надумані.

Свідок ОСОБА_19 показала, що вона є жінкою брата позивача, і знає, що позивач подарувала нерухомість відповідачу на умовах утримування. Про психічний і фізичний тиск на позивача з боку відповідача і недогляд за нею їй невідомо.

Свідок ОСОБА_20 показала, що вона є сусідкою, як позивача так і відповідача. Знає, що будинок подарувала позивач відповідачу, на умовах утримування до смерті. В будинку, який подарований ремонт робився відповідачем.

Свідок ОСОБА_21 показала, що 2009 року до нотаріальної контори майже півроку ходила позивач і просила нотаріуса, щоб вона оформила документи про дарування будинку та земельних ділянок відповідачу ОСОБА_3 Нотаріус постійно роз'яснював, що з вже такий випадок у її з нею був, що вона подарувала відповідачу будинок, а потім через суд просила визнати договір дарування недійсним, тому і була приділена увага до цієї угоди. Позивач просила оформити документи про дарування тільки відповідачу ОСОБА_3, бо вона надавала допомогу, а інша дочка ні. Всі нотаріальні дії Дремлюгою Р.М. були проведені згідно з законом і омани позивача ні в чому не було.

Так судом встановлено, що 03 грудня 2009 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3, були укладені та посвідчені приватним нотаріусом договори про відчуження належного на праві приватної власності нерухомого майна: житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, Чернігівської області та двох земельних ділянок, що знаходяться за тією ж адресою. Позивачка ОСОБА_1 є людиною похилого віку і потребує стороннього догляду та допомоги. Позивачка посилається на те, що при укладенні договору дарування мала на меті те,що обдарована буде за нею піклуватись до її смерті. Оскільки відповідачка до грудня 2014 року турбувалась про неї, допомагала по господарству то в неї не виникало сумнівів, що це робиться у зв'язку з тим, що був укладений такий договір. Суд вважає,що дані доводи позивача заслуговують на уваги оскільки із припиненням турботи з боку відповідача за позивачем у позивачки виникли претензії щодо її утримання, що свідчить про те, що воля позивача при укладенні договору дарування будинку була спрямована на те, щоб надати відповідачу будинок та земельні ділянки, а взамін отримати допомогу по її догляду до смерті, так як являється особою похилого віку та потребує сторонньої допомоги. Враховуючи вік, стан здоров'я, її обізнаність, суд приходить до висновку, що позивачка укладаючи оспорювані договори дарування мала на меті укладення договору довічного утримання. Про те, що відповідач з грудня 2014 року не турбується за позивачем, не надає належної допомоги і взагалі утворила такі умови, що позивачу нічого не залишилось, як піти з дому до старшої своєї дочки проживати, що підтверджено і показами свідків.

Суд вважає, що посилання відповідача на те, що при укладенні договору дарування позивач мала на меті укладення саме договору дарування, а не якогось іншого договору оскільки була ознайомлена з умовами договору, договір було укладено у відповідності з вимогами закону і вона умови договору не порушувала, ніякі умови щодо зобов'язань по утриманню позивачки при укладенні договору не обговорювались слід оцінити критично. Договір дарування укладений у відповідності з законом щодо письмової форми та нотаріального посвідчення, але воля позивачки не була направлена на те, щоб позбутися власності і залишитись без догляду, допомоги та утримання з боку відповідача. Ця помилка з боку позивача є істотною і впливає на визнання недійсним укладеного договору дарування житлового будинку. Суд вважає, що посилання відповідачів на термін позовної давності до вимог позивача, не може бути прийнято до уваги оскільки позивач не тільки просив у його застосуванні, бо помилилась у своєму догляді з боку відповідача, а також у зв'язку з тим, що її умови договору стали порушуватись з боку відповідача тільки у грудні 2014 року, коли вона неотритмуючи догляду вимушена піти з дому. Тому строк позовної давності слід поновити з грудня 2014 року і ці позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності.

Щодо пояснень відповідача нотаріуса Дремлюги Р.М. щодо роз'яснень безумовності умов договор, який укладається між рідними, та тому, що сторони договору наполягали на укладенні саме договору дарування, то суд вважає, що їх слід оцінити критично, приймаючи до уваги вік позивача, стан здоров'я, обставини, що склались між сторонами договору, так як позивач прагнула відчуження будинку з намірами щодо догляду за нею, допомоги по господарству, утримання її з боку відповідача, а тому помилялась в істотних обставинах договору.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При судовому розгляді цивільної справи встановлені такі факти і відповідні цивільно-правові відносини: позивач ОСОБА_1 зареєстрована і постійно проживала у АДРЕСА_1; за договорами дарування від 03 грудня 2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посвідчених нотаріально, ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_3 прийняла у дар житловий будинок із надвірними будівлями, та земельні ділянки площами, 0,10 га для обслуговування будинку і господарських будівель, 0,12 га для ведення особистого підсобного господарства, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати у майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника адвоката Загальця О.М., відповідача ОСОБА_3, її представника адвоката Ярового О.І., відповідача, нотаріуса Дремлюга Р.М., свідків, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Корюківського районного нотаріального округу Дремлюги Р.М. про визнання договорів дарування недійсним, вчиненим під впливом помилки, підлягає задоволенню.

У діях позивача ОСОБА_1 при укладенні договорів дарування від 03 грудня 2009 року було відсутнє волевиявлення на безоплатне відчуження житлового будинку з надвірними будівлями, та земельних ділянок, що знаходяться в м. Корюківка АДРЕСА_1 а також те, що при укладенні договорів вона діяла під впливом помилки. До укладення договору дарування ОСОБА_1, яка є особою похилого віку, мала на меті отримання від ОСОБА_3 довічного утримання і необхідної допомоги. Проте, після укладення договорів дарування, спочатку отримувала допомогу, а в подальшому з грудня 2014 року такої допомоги позивач не отримує.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, а позивач згідно законодавства звільнений від сплати судового збору, як інвалід другої групи та потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, а відповідач є пенсіонером за віком, тому враховуючи її пенсійний та матеріальний стан, суд вважає, що її слід звільнити від сплати судового збору та віднести ці витрати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 229, 267,717,718,719 ЦК України, ст.ст. 208-209, 212-215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 з грудня 2014 року строк позовної давності для звернення з позовною заявою до суду, що пропущений з поважних причин.

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку та надвірних будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 м. Корюківка, Чернігівської області, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідченого 03 грудня 2009 року приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Дремлюгою Р.М., зареєстрованого в реєстрі за №3212.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд площею 0,10 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 м. Корюківка, Чернігівської області, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідченого 03 грудня 2009 року приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Дремлюгою Р.М.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,10 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 м. Корюківка, Чернігівської області, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який посвідченого 03 грудня 2009 року приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Дремлюгою Р.М.

Звільнити сторони від сплати судового збору і ці витрати віднести за рахунок держави.

Копію рішення надати сторонам по справі до відому.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга, особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. І. Чурупченко