Постановление суда № 43592913, 15.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18856/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаль М.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2015 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Авіалінії Харкова" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Авіалінії Харкова" звернулося до суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №160000732206 від 11.06.2014 р. в частині нарахування штрафних санкцій (пені) в сумі 163864,19 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у відповідача відсутні повноваження щодо нарахування штрафних санкцій за порушення вимог ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки позитивна курсова різниця не є податковим зобов'язанням в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, штрафною санкцією або пенею.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2015 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №160000732206 від 11.06.2014 року в частині нарахування штрафних санкцій (пені) в сумі 163864,19 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою передбачено нарахування пені за порушення резидентами строків, визначених ст. ст. 1, 2 Закону, або встановлених Національним банком України, загальний розмір якого не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), позитивна курсова різниця не є податковим зобов'язанням, штрафною санкцією або пенею.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій просять скасувати постанову Оружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2015 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно статті 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та пункту 7 розділу ІІІ постанови Національного Банку України від 10 серпня 2005 року №281 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України», якою затверджено Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, позивач зобов'язаний здійснювати перерахування до Державного бюджету України позитивної курсової різниці, що виникла у результаті продажу іноземної валюти, поверненої нерезидентом, отже, спірне податкове повідомлення-рішення в даній частині є правомірним.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому, за приписами п.2 ч. ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22.05.2014 р. відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Авіалінії Харкова» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 27.09.2013 року по 31.03.2014 року по контракту від 27 вересня 2013 року №06-023, контракту від 25 жовтня 2013 року №11-007 та контракту від 01 жовтня 2013 року №08-008, за результатами якої складено акт від 27.05.2014 року № 1757/20-38-22-06-06/25469838.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок порушення ПАТ «Авіалінії Харкова» статті 2 та 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки було встановлено несвоєчасне надходження товару та несвоєчасне повернення валютних коштів, а також не проведення перерахування до бюджету курсової різниці.

11.06.2014 р. відповідачем на підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000732206, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР за порушення статті 2 та 5 названого Закону нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 171668,73 грн. Названим податковим повідомленням - рішенням до суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності включено суму позитивної курсової різниці у розмірі 163864,19 грн., яка виникла внаслідок продажу іноземної валюти, яка була повернута позивачу контрагентами - нерезидентами у зв'язку з невиконанням останніми договірних зобов'язань.

Вищенаведені обставини не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР (надалі Закону № 185).

Статтею 2 Закону № 185 передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно статті 4 Закону № 185 порушення резидентами строків, передбачених названою правовою нормою, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до статті 5 Закону №185 у разі порушення резидентами строків, установлених Національним банком України відповідно до статті 3 цього Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Авіалінії Харкова» укладено з компанією «Worldwide Flight Services Bangkok Air Ground Handing Co Ltd» (Тайланд) Стандартну угоду про наземне обслуговування АНМ810 №08-008 від 01.10.13р. про надання підприємством-нерезидентом (обслуговуюча компанія) послуг з наземного обслуговування літаків позивача в аеропорту Бангкок.(а.с. 37-61)

ПАТ «Авіалінії Харкова» укладено з компанією «Vietnam Air Petrol One Member Company Ltd (Vinapco)» (В'єтнам) Угоду про постачання авіаційного пального №11-007 від 25.10.13р., згідно якої підприємство-нерезидент (продавець) здійснює поставку позивачу авіаційного пального для літаків позивача.(а.с. 62-77)

ПАТ «Авіалінії Харкова» укладено з компанією «В/Е Aerospace (UK) Limited» (Великобританія) Договір про основні умови №06-023 від 27.09.13р., згідно якого підприємство-нерезидент (постачальник) поставляє запасні частини для літаків позивача та надає ремонтні роботи.(а.с.78-86)

Курсова різниця в розмірі 163864,19 грн. яка виникла за вказаними договорами була включена позивачем до складу доходів товариства і оподаткована податком на прибуток підприємства.

Аналізуючи вищевказані норми закону та встановлені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинним законодавством не передбачено обов'язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету курсової різниці. Відповідно до ст.5 Закону № 185 позитивна курсова різниця не є податковим зобов'язанням в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, отже, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним в даній частині.

Колегія суддів також приймає до уваги позицію Вищого адміністративного суду України яка була висловлена при розгляді справ № К/800/6191/14, К/800/25156/14.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2015 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Авіалінії Харкова" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.