Постановление суда № 43591737, 04.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

04 березня 2015 року м. Київ № 826/981/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києвітретя особа-1Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальний театр «Київ»третя особа-2Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»третя особа-3Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатностіпро визнання неправомірними дій щодо накладення арешту на рахунок та зняття арешту з рахунку,-В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві щодо накладення арешту на рахунок ТОВ «Муніципальний театр «Київ» № 26046058691800 в ПАТ «Укрсиббанк»,

- зняти арешт з рахунку ТОВ «Муніципальний театр «Київ» № 26046058691800 в ПАТ «Укрсиббанк».

Позивачка зазначає, що є працівником театру та перебувала у відпустці у зв'язку із вагітністю та пологами. У зв'язку з цим, як зазначає позивачка, з боку держави надаються страхові виплати. Для здійснення таких виплат страхувальник-роботодавець відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів.

Позивачка зазначає, що Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в м. Києві були перераховані кошти допомоги, які були зараховані на рахунок театру.

Однак, коли позивачка звернулася за їх отриманням, то їй було повідомлено, що отримати їх вона не може, у зв'язку з тим, відповідачем накладено арешт на поточні рахунки, у т.ч. на рахунок № 26046058691800 в ПАТ «Укрсиббанк». Позивачка зазначає, що неодноразово зверталась до ВДВС та звертала увагу, що за планом рахунків рахунок № 2604 є спеціальним, куди зараховуються кошти для соціальних виплат, однак, як зазначає позивачка, арешт з її коштів не був знятий.

Відповідач зазначає, що арешт коштів на рахунках театру був здійснений в рамках виконавчого провадження про стягнення з театру заборгованостей, у т.ч. по виплаті заробітній платі.

Однак, як зазначає ВДВС, із зазначеного рахунку кошти не стягувались, а накладання арешту на кошти на рахунку № 26046058691800 в ПАТ «Укрсиббанк» пов'язано з тим, що при отриманні від податкових органів про рахунки боржника, податковою службою не деталізуються ці рахунки та те, що в даному випадку це був рахунок для соціальних виплат.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову оскільки не вбачає, що порушив права позивачки, яка, як зазначив державний виконавець, не є стороною виконавчого провадження.

ПАТ «Укрсиббанк» (далі - Банк) під час розгляду справи надав відомості щодо руху коштів по рахунку № 26046058691800, однак представник банку в судове засідання не з'явився, пояснень по суті справи не надав.

Подільська міжрайонна виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд страхування) просила розглядати справу за її відсутності, зазначивши про відсутність законних підстав для накладення арешту на кошти, які передбачалися виплатити позивачці.

ТОВ «Муніципальний театр «Київ» (далі - Театр) просив розглядати справу за його відсутності. З боку театру при цьому надано відомості про надання відпустки позивачці, про нарахування відповідних сум.

Після початку розгляду справи по суті на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 02.03.2015 р. судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У той же час, 03.03.2015 р. представником позивачки подано через канцелярію суду низку клопотань.

Так, після початку розгляду справи по суті подано клопотання про залучення другого відповідача - ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві, оскільки кошти зараховані на рахунок Театру для виплати позивачці були списані вказаним ВДВС, чим, як вважає заявник, порушено право позивачки на отримання соціальних виплат.

При цьому, до вказаної заяви представником позивачки також додано нову редакцію адміністративного позову. Вимог до другого відповідача не заявлено.

Крім того, після початку розгляду справи по суті представником також подано заяву про збільшення вимог із зазначенням другого відповідача - ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві без зазначення вимог до цього відповідача, в якій зазначається, що кошти зараховані на рахунок Театру для виплати позивачці були списані вказаним ВДВС Подільського РУЮ в м. Києві, чим, як вважає заявник, порушено право позивачки на отримання соціальних виплат. У заяві представник просить витребувати у ВДВС Дніпровського РУЮ в м. Києві виконавчі провадження, в межах яких було накладено арешт на рахунок Театру, та просить задовольнити раніше заявлені вимоги.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним питання щодо наявності підстав для прийняття вказаних заяв для розгляду у складі раніше заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до положень ст. 137 КАС України («Зміна позовних вимог») позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв.

За загальним правилом збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Наприклад, позивач може збільшити суму відшкодування, заробітної плати за час вимушеного прогулу, зменшити суму стягнення у зв'язку з частковим погашенням боргу.

Натомість, доповнення позову додатковими вимогами не вважається зміною розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 КАС України у разі невідповідності заяви про зміну позовних вимог вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу.

В даному випадку вказані заяви не можуть вважатися заявами про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вони не містять вимог про кількісні зміни позовних вимог матеріального характеру (щодо стягнення коштів), що вказує на її невідповідність вимогам ст. 137 та ст. 51 КАС України.

Сукупність вказаних заяв вказує на подання після початку розгляду справи заяв, якими змінюються підстави та предмет позову, на подання по суті нового позову в межах існуючої справи, що не передбачено КАС України

Окрім того, вказані заяви мають подаватися в порядку ст. 106 КАС України. Однак, в порушення ч. 3. ст. 106 КАС України вказані заяви не супроводжуються їх копіями з копіями доданих до них документів для направлення цих копій особам, які беруть участь у справі.

При цьому, наведені норми не передбачають такої процесуальної стадії судового процесу, як залишення зазначеної заяви без руху у разі її невідповідності вимогам, які встановлені для позовних заяв.

Відтак, подані заяви не відповідає вимогам статей 51, 137 КАС України, у зв'язку з чим до них застосовуються наслідки, передбачені ч. 1 ст. 137 КАС України щодо повернення такої заяви.

Керуючись вимогами статей 51, 137, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

Заяви представника позивача ОСОБА_2 від 03.03.2015 р.: про збільшення позовних вимог, про залучення співвідповідача, а також нову редакцію позову повернути заявнику.

Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Суддя О.А. Кармазін