№ 43589668, 14.04.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6748/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної інспекції України з контролю за цінами до Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" про стягнення 3573485,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" (надалі - ДП «ІМТП» або відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з ДП «ІМТП» 3573485,55 грн., у тому числі: 191161,85 грн. в дохід державного бюджету код 21081100 на р/р31115106700015 ГУ ДКУ в Одеській області МФО 828011, код 23213460; 2382323,70 грн. в дохід державного бюджету код 21081100 на р/р31115106700015 ГУ ДКУ в Одеській області МФО 828011, код 23213460.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплачує в добровільному порядку сум неправомірно отриманої виручки та штрафних санкцій, застосовних на підставі результатів планової перевірки дотримання порядку формування та застосування тарифів на послуги, що надаються судно- та вантажовласникам, тарифів на постачання та передачу електричної енергії, на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги, на житлово-комунальні послуги та інші послуги згідно діючого законодавства, які надаються ДП «ІМТП» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р. У зв'язку з виявленими в ході перевірки порушеннями позивачем прийнято рішення про застосування економічних санкцій №114 від 14.04.2011р. та надіслано відповідачу претензію від 14.04.2011р. №13-1457, але станом на момент звернення позивача до суду вказані у рішенні суми відповідачем не сплачено.

Ухвалою суду від 05.03.2015р. у зв'язку з припиненням Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області замінено неналежного позивача з Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на належного - Державну інспекцію України з контролю за цінами (надалі - ДІУКЦ або позивач).

В судове засідання представник позивача не прибув. Подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак суд ухвалив про розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та обставини.

21-25, 28-31 березня, 1, 4-8 квітня 2011 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області проведено планову перевірку дотримання порядку формування та застосування тарифів на послуги, що надаються судно - та вантажовласникам, тарифів на постачання та передачу електричної енергії, на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги, на житлово-комунальні послуги та інші послуги згідно діючого законодавства, які надаються ДП «ІМТП» за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт №000170 від 08.04.2011р. (надалі - Акт перевірки) (а.с.9-20).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення ДП "ІМТП": п. 24 Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Україн №1544 від 12.10.2000р., а саме: необгрунтоване завищення ставки причального збору для суден у каботажному плаванні; п.п. 38, 39 Наказу Міністерства транспорту України №214 від 27.06.1996р. "Про затвердження зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських портах України", а саме: ненадання знижки у розмірі 25 та 20 відсотків для суден, які використовують підрулюючий пристрій та для суден у лінійному плаванні у період об'явлення портом льодової кампанії; додатку №1 до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних мереж, затвердженої Постановою НКРЕ України від 12.06.2008р. №691, а саме: необгрунтоване врахування деяких статей витрат при розрахунку кошторису витрат на спільне утримання технологічних мереж; п. 24, ст. 5 Рішення Національної комісії з питань регулювання звязку України від 28.04.2009р. №1491 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги", а саме: необгрунтоване завищення абоненської плати за користування телефонними аппаратами для юридичних осіб; п. 21 Постанови Кабінету Міністрів Укрїни від 12.07.2006р. №959 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення", а саме: завищення граничного рівня рентабельності при формуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

На підставі Акту перевірки 14.04.2011р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області прийнято рішення №114 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у ДП "ІМТП" в доход державного бюджету 3573485,55 грн. (з них 1191161,85 грн. - неправомірно отримана виручка, 2382323,70 грн. - штрафні санкції) (а.с.41).

14.04.2011р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області висунуто претензію до ДП "ІМТП" №13-1457, якою запропоновувало відповідачу самостійно перерахувати кошти, вказані у рішенні №114 від 14.04.2011р. (а.с.42).

Не погоджуючись із рішенням позивача про застосування штрафних санкцій, ДП "ІМТП" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" про скасування рішення та визнання нечинним припису. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. по справі №2а/1570/3497/2011 адміністративний позов задоволено частково. Скасувано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №114 від 14.04.2011р. "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" в частині вилучення у Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" в доход державного бюджету отриманої виручки у сумі 1173720,54грн. та застосування штрафу у сумі 2347441,08грн., а також скасовано припис Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області №117 від 11.04.2011р. в частині вимог про сплату до бюджету додатково отриманої виручки у сумі 1173720,54 грн. (один мільйон сто сімдесят три тисячі сімсот двадцять гривень п'ятдесят чотири копійки), штрафу у сумі 2 347 441, 08грн. (два мільйони триста сорок сім тисяч чотириста сорок одна гривня вісім копійок). Як зазначено в постанові суду від 14.03.2014р., в ході судового розгляду адміністративної справи №2а/1570/3497/2011 Державною інспекцією України з контролю за цінами визнано неправомірність корегування суми додаткової виручки, отриманої портом у зв'язку із завищенням абонентської плати за надання телекомунікаційних послуг на суму 342,33 грн. у зв'язку з проведеним перерахунком.

Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. по справі №2а/1570/3497/2011 набрала законної сили 26.11.2014р.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи, що рішення про застосування штрафних санкцій №114 від 14.04.2011р., на підставі якого позивачем заявлено до стягнення суми грошових коштів, часткового скасовано, а також зважаючи, що позивачем визнано неправомірність включення у рішення суми у розмірі 342,33 грн., позовні вимоги Державної інспекції України з контролю за цінами до Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" в частині стягнення 3522188,61 грн. задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 51296,94 грн. (з них 17098,98 грн. - неправомірно одержана виручка, 34197,96 грн. - штрафні санкції), суд зазначає наступне.

Згідно Акту перевірки перевіркою встановлено порушення ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" п. 24 Положення про портові збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Україн №1544 від 12.10.2000р., а саме: Порт при стягненні плати з суден, які заходять у порт для виконання бункерувальних операцій (інші випадки( завищував ставку, передбачену для суден у каботажному плаванні. Так, наприклад, згідно рахунку від 21.11.10р. №46349 з ЗАТзІІ «Синтез Ойл» при заході судна «Бункеровщик-8» з умовним об'ємом 3273 куб.см. для бункерування судна «Jin AO» стягнуто причальний збір у сумі 67,16 дол. США (з ПДВ) або 533, 10 грн. (за курсом НБУ 7,9377 грн.) за ставкою 0,0114 дол. США за куб. м. об'єму за 1,5 доби замість 53,31 грн. за ставкою 0,00114 дол. США, передбаченою для суден у каботажному плаванні. Різниця склала 479,79 грн. Аналогіно і за іншими 22 рахунками. Сума додатково отриманої виручки по цьому порушенню згідно Акту перевірки склала 13063,21 грн., що зазначено у додатку №1 до акту перевірки (а.с. 11, 21). Дана сума розрахована на підставі виставлених портом дісбурсментських рахунків.

З матеріалів справи вбачається, що при стягненні причального збору за ставками закордонного плавання з суден, які заходили в порт для бункерування суден під іноземним прапором, відображені у додатку №1, відповідач керувався тим, що зазначені судна здійснювали перевезення не між портами України (каботажне перевезення), а між українським портом та іноземним судном, причалювання до якого згідно ст. 129 Митного кодексу України прирівнюється до заходів до портів інших держав. Крім того, позивач зазначав, що міжнародний характер зазначених перевезень підтверджується тим, що на паливо, яке було завантажено на вказані бункерувальні судна оформлювалися експортні вантажні документи (а.с. 133-142).

Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000р. №1544 та наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. №214 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) встановлювалися граничні розміри портових зборів, зборів та плат за послуги, що надаються портами.

Так, п. 24 Положення про портові збори встановлено наступні ставки причального збору: для суден у закордонному плаванні - 0,0114 дол. США; для суден у каботажному плаванні - 0,00114 дол. США (куб. метрів за суднозаходження).

Відповідно до ст. 131 Кодексу торгового мореплавства України до каботажних перевезень відносяться перевезення між портами України, які здійснюються суднами, що плавають під Державним прапором України, а також суднами, що плавають під іноземним прапором за умови одержання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту.

Крім того, правомірність нарахування позивачем неправомірно отриманої виручки у розмірі 13063,21 грн. доведено при розгляді справи №2а/1570/3497/2011 за адміністративним позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" до Державної інспекції України з контролю за цінами, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" про скасування рішення та визнання нечинним припису (постанова суду від 14.03.2014р. по справі №2а/1570/3497/2011).

Відповідно до Акту перевірки, позивачем встановлено порушення Державним підприємством "Іллічівський морський торгівельний порт" п. 24, ст. 5 розділу II Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 28.04.2009р. №1491 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги" у 2010р. з юридичних осіб, у тому числі бюджетних установ, необґрунтовано стягувалась щомісячна абонентська плата у розмірі 37,34 грн. та 26,05 грн. замість встановленої 33,81 грн. та 22,52 грн. відповідно, у зв'язку з чим сума додатково отриманої виручки по даному порушенню склала 4720,43грн, що зазначено у додатку до акту перевірки №7 (а.с. 15, 30-35).

При цьому судом з'ясовано, що при розгляді справи №2а/1570/3497/2011 Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області визнала неправомірність нарахування додаткової виручки, отриманої портом у зв'язку із завищенням абонентської плати за надання телекомунікаційних послуг на суму 342,33 грн. у зв'язку з проведеним перерахунком.

Таким чином, суд розглядає питання про стягнення з відповідача неправомірно отриманої виручки за завищення абонентської плати за надання телекомунікаційних послуг у межах 4378,10 грн. та штрафних санкцій у сумі 8756,20 грн.

Додаток №7 до Акту перевірки містить перелік платників, яким в періоді з 01.04.2010р. по 01.03.2011р. ДП «Іллічівський ІМТП» виставлено рахунки по сплаті абонентської плати за ставками 37,34 грн. та 26, 05 рн. (а.с. 30-35).

Відповідно до ст. 1 Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 28.04.2009р. №1491 "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Рішення) ці граничні тарифи застосовуються операторами телекомунікацій, що надають телекомунікаційні послуги і розташовані на території України.

Оператори телекомунікацій мають право знижувати рівень Граничних тарифів не більш як на 40 відсотків, але не нижче за експлуатаційні витрати (ст. 3 Рішення).

Тарифи, установлені для бюджетних підприємств, установ, організацій, застосовуються на підставі довідки фінансових органів про повне фінансування підприємств, установ, організацій за рахунок бюджетних коштів. Цими тарифами користуються видавництва відповідно до Закону України "Про видавничу справу" та Українське національне інформаційне агентство України (Укрінформ) у частині, що стосується виконання державного замовлення (ст. 5 Рішення).

Статтею 5 Розділу ІІ Рішення встановлено абонентну плату за користування телефонним апаратом (за місяць) абонентам місцевої телефонної мережі міст та райцентрів без погодинної оплати місцевих розмов встановлено для бюджетних установ у розмірі 22,52 грн., для інших - 33,81 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ДП «Іллічівський ІМТП» в порушення норм Рішення додатково до вказаного граничного тарифу нараховано витрати з утримання з'єднувальних ліній для забезпечення доступу на ТМЗК України абонентів АТС Іллічівського морського торговельного порту в розрахунку на один телефонний номер за місяць у розмірі 3,53 грн.

Крім того, правильність донарахування позивачем сум неправомірно отриманої виручки та штрафних санкцій з даного порушення встановлено судом при розгляді адміністративної справи №2а/1570/3497/2011.

На момент виникнення спірних правовідносин між сторонами основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки встановлювалися нормами Законом України "Про ціни і ціноутворення" N5007-VI від 21.06.2012 (втратив чинність).

Статтею 14 вказаного Закону встановлювалося, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства. Ціни і тарифи, затверджені з порушенням цього Закону і рішень Уряду республіки по ціноутворенню, скасовуються Комітетом цін при Кабінеті Міністрів України. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерства фінансів України від 03.12.2001р. №298/519 (далі - Інструкція), підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного у періоді, що перевіряється, порядку встановлення і застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Згідно п.1.4 Інструкції порушенням порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема застосування цін (тарифів) за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції безпідставно одержані суб'єктами господарювання, внаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафів підлягають вилученню згідно з чинним законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Указані в рішеннях суми перераховуються суб'єктами господарювання - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 1.6 Інструкції встановлено, що вилученню в доход бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок, незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Отже, з огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної інспекції України з контролю за цінами підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 17441,31 грн. неправомірно одержаної виручки та 34882,62 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної інспекції України з контролю за цінами до Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" про стягнення 3573485,55 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" (код ЄДРПОУ 01125672) 17441,31 грн. (сімнадцять тисяч чотириста сорок одна гривня тридцять одна копійка) в дохід державного бюджету код 21081100 на р/р31115106700015 ГУ ДКУ в Одеській області МФО 828011, код 23213460.

Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" (код ЄДРПОУ 01125672) 34882,62 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні шістдесят дві копійки) в дохід державного бюджету код 21081100 на р/р31115106700015 ГУ ДКУ в Одеській області МФО 828011, код 23213460.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М.Токмілова