Постановление суда № 43575708, 07.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року м. Київ К/800/448/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014

у справі № 804/6234/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Васильківській комбікормовий завод"

до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.12.2013 № 0001212201.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності та правомірності відображення в податковому обліку операцій з продажу експортної продукції за серпень 2013 року та за відповідні періоди її придбання, складено акт від 22.11.2013 №191/22/00687942, в якому зафіксовано порушення позивачем: пп. 14.1.179, пп. 14.1.181, п. 14.1. ст. 14, п. 188.1. ст. 188, п. 200.1. ст. 200 Податкового Кодексу України, а саме: завищення позивачем податкового кредиту у сумі 996 696,00 грн., у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість у розмірі 996 696,00 грн. за відповідні періоди.

На підставі акта перевірки, відповідачем 10.12.2013 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001212201, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 996 696,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 249 174,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.195.1.1. п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України операції з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються за нульовою ставкою.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив експортні господарські операції з продажу олії соняшникової нерафінованої за кордон в адресу компанії Goldington Corporation Limited на загальну суму 6 094 729,32 грн. відповідно до договору № 11/07/13 від 08.07.2013, укладеного між ПрАТ "Васильківський комбікормовий завод" та Goldington Corporation Limited. Зазначена у зовнішньоекономічному контракті від 08.07.2013 № 11/07/13, вартість олії соняшникової нерафінованої включає всі понесені позивачем витрати, а саме: вартість придбаної олії соняшникової нерафінованої у постачальників; вартість послуг зі зберігання та навантаження олії соняшникової нерафінованої у залізничні цистерни; вартість послуг з митного оформлення вантажу, здійснення транспортно-експедиційних послуг в Бердянському морському порту, здійснення послуг пов'язаних з відправкою та доставкою товару по території України з м. Пологи до порту в м. Бердянськ, а також, договір оренди залізничних цистерн для перевезення олії соняшникової. На зазначену вартість зараховано податок на додану вартість за нульовою ставкою у розмірі 0,00 грн.

Попередньо позивачем було придбано товар - соняшникова олія нерафінована на загальну суму 5 588 839,83 грн. у ТОВ "Агронова-Дніпро", ТОВ "Біо-Агро" та Дочірнього підприємства "Сангрант Плюс". Сума нарахованого податку на додану вартість склала 1 117 767,97 грн.

Виконання вказаних господарських операцій підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, актами прийому-передачі, платіжними дорученнями.

Крім того, придбавши товар, позивачем понесено витрати на його зберігання. Так, відповідно до договорів з ПАТ "Пологівський ОЕЗ" про зберігання товару, вартість послуг склала 247 666,15 грн., сума нарахованого податку на додану вартість - 49533,26 грн. Виконання вказаних господарських операцій, також, повною мірою підтверджено наявними первинними документами.

Крім того, позивачем було орендовано цистерни для транспортування соняшникової олії нерафінованої. Витрати позивача на оренду цистерн та перевезення соняшникової олії нерафінованої, відповідно до договорів з ПАТ "Пологівський ОЕЗ", склали - 45 610,01 грн., сума нарахованого податку на додану вартість - 9 122,00 грн. Виконання вказаних господарських операцій підтверджено матеріалами справи.

Факт реальності здійснення господарських операцій позивача з ПАТ "Пологівський ОЕЗ" на виконання вимог договору експедирування, та з ТОВ "Агро-Класс" та ТОВ "Фласк" на виконання умов договорів доручення, також, підтверджені матеріалами справи, зокрема, податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами.

За наведених обставин, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 № 0001212201.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль