Постановление суда № 43533100, 05.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2015р. м. Київ К/9991/57158/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Карась О.В. - головуючий, судді Олендер І.Я., Рибченко А.О.,

при секретарі судового засіданні Гончар Н.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Одеській області (далі - Департамент)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011

зі справи № 2-а-3341/10/1570

за позовом Приватного акціонерного товариства "Одеський завод шампанських вин" (далі - Товариство)

до Департаменту

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування рішення Департаменту про застосування фінансових санкцій від 26.02.2010 № 150558, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 979 644,29 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011, позов задоволено з тих мотивів, що факт здійснення позивачем безліцензійної роздрібної торгівлі алкогольними виробами документально не підтверджується.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам даної справи, Департамент звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що: для цілей оподаткування безоплатна передача товарів визначається продажем; у матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення Товариством дегустацій; обсяги витраченої позивачем алкогольної продукції не відповідають кількості алкогольного напою, що наливається у дегустаційний бокал згідно з Положенням про проведення дегустації на Товаристві.

Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому він зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій і просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюваний акт індивідуальної дії був прийнятий Департаментом за наслідками проведення виїзної планової документальної перевірки Товариства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2009, оформленої актом від 18.02.2010 № 81/16-2/32224466/2.

Під час цієї перевірки контролюючим органом було зроблено висновок про роздрібний продаж позивачем кінцевим споживачам алкогольних напоїв у кількості 36587 пляшок на загальну суму 489 822,13 грн. без наявності ліцензії.

Згідно з частиною одинадцятою статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Порушення наведеного законодавчого припису тягне застосування до суб'єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень, як того вимагає абзац п'ятий частини другої статті 17 названого Закону.

Втім факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями не знайшов свого документального підтвердження у ході вирішення даного спору. Адже, як встановили суди, спірну алкогольну продукцію було використано Товариством під час проведення дегустацій з метою пошуку потенційних покупців та здійснення рекламних заходів з ціллю розширення ринку збуту.

Вказаний висновок судів зроблений за наслідками оцінки залучених до матеріалів справи копій розпоряджень керівника Товариства про організацію проведення на території підприємства дегустацій асортиментного ряду продукції, накладних на передачу шампанського до дегустаційного залу, актами списання готової продукції для проведення дегустацій. Також, як зазначили суди, факт використання спірної алкогольної продукції саме у дегустаційних цілях підтверджується і пропорційним збільшенням склотари на підприємстві.

Відповідачем не подано належним доказів на спростування вказаних обставин. Так, Департаментом не подано ані будь-яких первинних або розрахункових документів, які б дозволили кваліфікувати відпуск спірної алкогольної продукції саме як роздрібний продаж кінцевим споживачам, ані доказів безоплатної передачі спірних пляшок як товару третім особам.

Не можуть слугувати відповідним спростування і твердження скаржника про невідповідність використаного при проведенні дегустацій обсягу алкогольної продукції Положенню про проведення дегустації на Товаристві, позаяк власне перевищення об'єму, що зазвичай наливається у дегустаційний бокал, не є беззаперечним свідченням продажу алкогольної продукції.

З урахуванням викладеного підстави для надання іншої правової оцінки обставинам даної справи у порівнянні з тою, що була надана судами попередніх інстанцій, відсутні.

Оскільки висновки судів ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах та відповідають вірному правозастосуванню, то підстави для скасування оскаржуваних судових рішень зі спору та задоволення касаційних вимог Департаменту відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Одеській області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011 у справі № 2-а-3341/10/1570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.В. Карась судді:І.Я. Олендер А.О. Рибченко