Постановление суда № 43529673, 09.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7448/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за відповідача Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Акціонерна холдингова компанія «Артем» звернулися в суд з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 травня 2013 року № 0000364010.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено повністю

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 листопада 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 22 січня 2015 року позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2013 року № 0000364010.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно листів публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», за результатами якої 19 квітня 2013 року складено акт № 405/40-10/14307699.

Перевіркою встановлено порушення термінів розрахунку за: контрактом № 2009-01-02, укладеним 11 лютого 2009 року з нерезидентом ОАО «Гідроагрегат» (Російська Федерація): грошові кошти у розмірі 20880,00 доларів США за відвантажений товар на валютний рахунок позивача надійшли із простроченням терміну на 2 дні (25-26 лютого 2013 року), оскільки граничний термін надходження коштів - 24 лютого 2013 року; контрактом № 25, укладеним 15 червня 2010 року з нерезидентом ОАО «Тамбовський завод «Електроприбор» (Російська Федерація): товар на суму 138600,00 доларів США на митну територію України станом на 31 березня 2013 року не надійшов. Прострочення терміну (станом на 31 березня 2013 року) становить 133 дні (19 листопада 2012 року - 31 березня 2013 року), оскільки граничний термін надходження товару - 18 листопада 2012 року. Товар на суму 495000,00 доларів США на митну територію України станом на 31 березня 2013 року не надійшов. Прострочення терміну (станом на 31 березня 2013 року) становить 97 днів (25 грудня 2012 року - 31 березня 2013 року), оскільки граничний термін надходження товару - 24 грудня 2012 року; контрактом № 47, укладеним 26 липня 2010 року з нерезидентом ООО ЭПО «Сигнал» (Російська Федерація): товар на суму 4924829,00 російських рублів на митну територію України надійшов з простроченням терміну на 27 днів (26 грудня 2012 року - 21 січня 2013 року), оскільки граничний термін надходження товару - 25 грудня 2012 року; контрактом № 18/12-182, укладеним 28 квітня 2012 року з нерезидентом ОАО «ВПО Точмаш» (Російська Федерація): товар на суму 255000,00 доларів США на митну територію України надійшов з простроченням терміну на 7 днів (26 лютого - 04 березня 2013 року), оскільки граничний термін надходження товару - 25 лютого 2013 року; контрактом № 2012-06-07, укладеним 07 червня 2012 року з нерезидентом ФГУПТ «Алексенский опытный механический завод» (Російська Федерація): товар на суму 3360000,00 російських рублів на митну територію України надійшов з простроченням терміну на 21 день (25 грудня 2012 року - 14 січня 2013 року), оскільки граничний термін надходження товару - 24 грудня 2012 року.

У зв'язку із виявленими порушеннями, на підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 13 травня 2013 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у загальному розмірі 1 796 327,78 грн..

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 № 136, імпорт - купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», моментом здійснення експорту (імпорту) вважається момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що моментом імпорту товару визначається саме момент перетину товаром митного кордону України, а тому висновок відповідача про те, що момент імпорту визначається в залежності від оформлення вантажно-митної декларації, є безпідставним.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем виконано.

Отже, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 09.04.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Сорочко Є.О.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Сорочко Є.О.