Решение № 43519631, 06.04.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/791/439/15 Головуючий в суді 1 інстанції: Гаврилов О.Д. Категорія: 25 Доповідач: Склярська І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року квітня місяця 06 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Склярської І.В.

Суддів: Цуканової І.В.

Вейтас І.В.

При секретарі: Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 27 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись те, що 28.12.2013 року по Миколаївському шосе у м. Херсоні сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю автомобілів ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1 та «KIA Sportage», державний номер НОМЕР_2, внаслідок якої власникові автомобіля KIA ОСОБА_3 завдано матеріальну шкоду.

Постановою Каланчацького районного суду Херсонської області від 05.02.2014 року встановлено вину водія автомобіля ВАЗ 2109 - ОСОБА_4 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП України. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

Згідно висновку Звіту про оцінку матеріального збитку, заподіяного ушкодженням транспорту «KIA Sportage», державний номер НОМЕР_2, вартість матеріального збитку, спричиненого позивачу склала 41158,93 грн. та велична втрати товарної вартості його склала 7 104, 42 грн.

Враховуючи те, що на неодноразові звернення позивача до страхової компанії з заявами про виплату страхового відшкодування, відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив, а також не повідомив про наслідки розгляду зазначених заяв, чим порушив права позивача та зважаючи на те, що своїми протиправними діями відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, після уточнення позовних вимог просив:

1) стягнути з АТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 44166,13 грн. матеріального збитку;

2) стягнути з АТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 10 000 грн. моральної шкоди;

3) стягнути з АТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 583 грн. судового збору;

4) стягнути з АТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 6000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 27 листопада 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 44166,13 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 4539,26 грн., які складаються з судового збору у розмірі 441,66 грн.

В апеляційній скарзі Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким зменшити розмір страхового відшкодування, що стягується до 22589,25 грн. та в решті позовних вимог відмовити.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача її доводи не визнав, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.

В судове засідання представник страхової компанії не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що в силу ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи за його відсутності.

Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що на підставі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/5229035 забезпечений транспортний засіб ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1 (а.с.5), під час керування яким ОСОБА_4 здійснив зіткнення з автомобілем «КІА» держаний номер НОМЕР_2 , чим скоїв ДТП, винним у якому визнаний ОСОБА_4 та притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с.4)

Право ОСОБА_3, позивача по справі, на отримання страхового відшкодування, ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» не заперечує.

Суд першої інстанції при вирішенні справи правильно застосував норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).

Так, згідно висновку експерта за наслідками призначення судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА» реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 44166,13 грн.(а.с.102, 107-112 (о.с.)), при цьому висновок не містить відомостей що вартість розрахована з урахуванням ПДВ. На недопустимість застосування ПДВ у вартості відновлювального ремонту експерт послався у своєму листі від 26.03.2015 року, зазначивши що ПДВ включено у вартість запчастин (а.с.186).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про визначення суми відновлювального ремонту в порушення вимог п.36.2 ст.36 Закону, тобто з урахуванням податку на додану вартість не ґрунтуються на належних доказах та колегією суддів до уваги не приймаються.

Виходячи з вимог ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Вартість відновлювального ремонту визначена судовою автотоварознавчою експертизою та в її розрахунок сума франшизи не входить, суд першої інстанції обґрунтовано не стягнув її зі страховика, а тому доводи апелянта про стягнення суми франшизи є безпідставним і колегією суддів до уваги не приймаються.

Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення правової допомоги, яку надавала адвокат за ордером, колегія суддів не приймає до уваги як такі, що не ґрунтуються на законі. Разом з тим, в частині визначення їх розміру, доводи щодо витрат на правову допомогу колегія суддів приймає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи в справі приймав участь адвокат про що свідчить ордер (а.с.23), оплата за послуги якого здійснено по квитанціям в сумі 6 000 грн. (а.с.130,131) та наведений розрахунок з переліком наданих послуг (а.с.38,132).

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Законом України від 20.12.2011року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Згідно зі ст.1 цього закону розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах- суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що за журналом судового засідання (а.с.29,96,101,133,139) адвокат приймала участь у судовому засіданні 1год. 55 хв., та безпідставно визначив таку участь 4 год., в зв'язку з чим, вартість наданої позивачу правової допомоги за участь у судових засіданнях складає 933 грн.80 коп.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди не оскаржується, а тому апеляційному перегляду не підлягає.

За викладених обставин наявні підстави для зміни рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу, зменшивши суму з 4 097,60 грн. до суми 2 595,40 грн. В іншій частині, яка оскаржувалася в апеляційному порядку, рішення суду підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, ч.1 п.3 ст.307, ч.1 п.4 ст.309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 27 листопада 2014 року змінити в частині стягнення витрат на правову допомогу зменшивши суму з 4 097,60 грн. до суми 2 595,40 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: