Постановление суда № 43503255, 07.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 квітня 2015 року Справа № 911/3664/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр плюс", м. Харківна постанову та ухвалувід 03.03.2015 Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 господарського суду Київської областіу справі№ 911/3664/13 господарського суду Київської областіза заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-С", м. Обухів, Київської обл.

пробанкрутстволіквідаторарбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович

В С Т А Н О В И В :

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Прем'єр плюс" (далі - ТОВ "Прем'єр плюс") касаційна скарга від 23.03.2015 №184 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ТОВ "Прем'єр плюс" оскаржує в касаційному порядку ухвалу господарського суду Київської області від 26.01.2015, а також постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015, що була винесена за результатами здійснення перегляду в апеляційному порядку зазначеної ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Прем'єр плюс" на дії ліквідатора ТОВ "ГАРТ-С" - Юринця А.В.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

В свою чергу нормами п. 10 ч. 1 ст. 106 вказаного Кодексу передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала місцевого суду від 26.01.2015 винесена відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212- VІ, що набрала законної сили з 19.01.2013.

Згідно норм ч. 3 ст. 8 цього закону у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

В інших випадках (при оскарженні інших судових рішень, прийнятих у справі про банкрутство, але не передбачених нормами ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") касаційне оскарження таких судових рішень в касаційному порядку та здійснення відповідного касаційного провадження не допускається.

Аналогічний висновок наведений в п.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212- VІ)".

Таким чином, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, що прийнята за результатами перегляду ухвали місцевого суду про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Прем'єр плюс" на дії ліквідатора боржника - Юринця А.В. не підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви (у даному випадку - касаційної скарги), якщо вона не підлягає розгляду в господарських судах України.

З огляду на зазначене у прийнятті касаційної скарги ТОВ "Прем'єр плюс" на ухвалу господарського суду Київської області від 26.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 слід відмовити.

Дійшовши викладеного висновку та виходячи з положень ст.ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання касаційної скарги підлягає поверненню заявнику касаційної скарги.

Керуючись ст. 129 Конституції України, нормами ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір" та п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 86, 106, 107, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Прем'єр плюс" в прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 26.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 у справі № 911/3664/13.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Прем'єр плюс" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 грн. (шістсот дев'ять гривень) 00 коп., сплачений за платіжним дорученням № 6650 від 23.03.2015.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич