Постановление суда № 43501425, 06.04.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7181/14

УХВАЛА

06 квітня 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Білостоцького О.В.

При секретарі: Солдатовій О.С.

За участю сторін:

Представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа №815/7181/14 за позовом ОСОБА_2 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача №1792/А-2011 від 17.11.2011 року «Про надання громадянці України ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області».

18.02.2015 року представником Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області було подано через канцелярію суду клопотання про закриття провадження у справі №815/7181/14. В обґрунтування клопотання про закриття провадження в адміністративній справі представник відповідача зазначає, що відповідно до ст. ст. 2 та 5 Земельного кодексу України райдержадміністрація при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин, які є суспільними відносинами щодо володіння, розпорядження і користування землею. Статтею 80 зазначеного Кодексу установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Отже, райдержадміністрація, як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо передачі у власність ділянки в порядку, встановленому законом. З цих підстав представник відповідача вважає, що у райдержадміністрації при розпорядженні землями державної власності відсутні управлінські функції, а наявний спір є спором про право та має вирішуватися в порядку цивільної юрисдикції. Зазначена думка представника відповідача узгоджується з позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, викладену у постанові від 11.11.2014 року (справа №21-493а14).

У судовому засіданні 06.04.2015 року представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях, зазначивши, що оскаржуваним розпорядженням Комінтернівською районною державною адміністрацією Одеської області не вирішувалось питання щодо передачі ОСОБА_3 землі у власність, а лише було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Представник відповідача та третя особа до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені судом належним чином та своєчасно.

Суд, розглядаючи клопотання представника відповідача щодо закриття провадження справі №815/7181/14, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Частиною 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

У всіх наведених категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.

Саме ж поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то такий суб'єкт не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами КАС України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.

Таким чином до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

ОСОБА_2 у адміністративному позові просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області № 1792/А-2011 від 17.11.2011 року «Про надання громадянці України ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення садівництва на території Фонтанської сільської ради (за межами населеного пункту) Комінтернівського району Одеської області».

При цьому оскаржуване розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області є підставою для передачі земельної ділянки для ведення садівництва органом виконавчої влади безоплатно у власність ОСОБА_3.

Постановами колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі №21-493а14 та колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 09.12.2014 року було встановлено, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Зокрема, колегіями суддів зазначено, що «статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України райдержадміністрація при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин. Вирішуючи спір по суті, суди залишили поза увагою те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій. Ураховуючи наведене, суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС України».

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана справа має вирішуватись в порядку цивільного судочинства (за суб'єктним складом сторін спору).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

У зв'язку з викладеним, суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження.

З вищенаведених підстав суд не приймає при вирішенні клопотання представника Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області заперечень представника позивача проти закриття провадження в адміністративній справі №815/7181/14.

Керуючись ст.ст. 7-14, 122, 157, 160, 165, 186, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання представника відповідача.

Провадження в адміністративній справі №815/7181/14 за позовом ОСОБА_2 до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування розпорядження - закрити.

Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подання через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 07 квітня 2015 року.

Суддя Білостоцький О.В.

.