№ 43409965, 24.03.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 березня 2015 р. Справа № 802/152/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: прокурора м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відокремленого підрозділу в особі "Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон ЛТД"

про: стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор м. Вінниці в інтересах держави - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України відокремленого підрозділу в особі "Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон ЛТД" про стягнення штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив суму штрафних санкцій, накладених постановою № 06/10-02-39-ПШ від 30.07.2014р. за порушення законодавства про електроенергетику в розмірі 1700 грн. 00 коп.

Прокурор та представник позивача подали до суду заяву (вх.№7025 від 24.03.2015р.) про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Судова кореспонденція відповідачу направлялась на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте на адресу суду від нього повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно наданих доказів судом встановлено, що 22.11.2013р. старшим державним інспектором з енергетичного нагляду стосовно відповідача винесено припис № 06/10-05-16-ПР, яким зобов'язано надати план заходів щодо виконання припису у строк до 12.12.2013р.

На виконання вимог даного припису здійснено перевірку, результат якої оформлений актом перевірки (протоколом) № 06/10-10-3-АП від 11.07.2014р., зокрема даною перевіркою встановлено про ухилення від виконання вимог припису.

30.07.2014р. начальником інспекції Держенергонагляду у Вінницькій області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та в сфері теплопостачання №06/10-02-39-ПШ, якою до відповідача застосовано штраф в сумі 1700 грн. 00 коп.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з того, що ч.1 ст. 9 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що Державний нагляд в електроенергетиці здійснюють державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.

Згідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень та приписів у вигляді накладення штрафу в розмірі до п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Положення п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №1312 від 21.07.1999р. (надалі - Постанова) передбачають, що рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами НКРЕ, та акта перевірки (протоколу) суб'єкта господарювання, складеного посадовими особами Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж або Держенергонагляду.

Рішення про накладення штрафу оформляється постановою НКРЕ, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій та мереж і постановою (розпорядженням) Держенергонагляду, що встановлює п. 8 Постанови.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що відповідачу направлялась постанова про накладення штрафу, що підтверджується копією супровідного листа від 30.07.2014р. №10-27-518 (а.с. 12).

Відповідно до п. 10 Постанови відповідач був зобов'язаний в 30-денний строк з дня винесення постанови сплатити вказану суму штрафу до державного бюджету України, що зроблено не було.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок представляти інтереси держави у суді, у випадках передбачених законом.

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва у суді інтересів держави є: наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. У вказаній нормі Закону також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами (заявами, поданнями).

Згідно з ч.2 ст.60 КАС України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог, оскільки наявними у справі доказами підтверджується застосування до відповідача відповідальності за порушення законодавства про електроенергетику. Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 1700 грн. 00 коп., що підтверджується вищевказаними доказами, така є узгодженою, а відтак підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованості у справі відсутні.

Відповідач жодних належних та допустимих доказів щодо спростування чи усунення виявлених порушень зазначених в акті перевірки та щодо постанови про накладення штрафу, або заперечень на позовні вимоги суду не надав.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення штрафу в сумі 5100 грн. 00 коп., підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон ЛТД" на користь Державного бюджету України (р/р 31111106700002, ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 38054707, код платежу 21081100) штрафні санкції у розмірі 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович