Постановление суда № 43409342, 11.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.03.2015р. м. Київ К/800/33553/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013

у справі № 2а-9692/12/2670

за позовом приватного підприємства "Веда-Т" (далі - Підприємство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 № 0000812320.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2013 у позові відмовлено з мотивів протиправного формування платником податкового кредиту за операціями, реальність виконання яких документально не підтверджується.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено з посиланням на положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК), яким заборонено прийняття податкового повідомлення-рішення до часу набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору як скасоване помилково.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Як встановили суди, на виконання постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві від 14.11.2012 у кримінальній справі № 71-00213 за наказом начальника Інспекції від 28.02.2012 № 541 відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами за період з 01.01.2008 по 31.12.2011, оформлену актом від 19.03.2012 № 380/22-4/24374283.

Під час цієї перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що операції з поставки позивачеві товарів у рамках господарських правовідносин з перевіреними контрагентами фактично не здійснювалися, а подані платником первинні документи спрямовані на штучне створення документального підтвердження факту виконання взаємних зобов'язань між господарюючими суб'єктами і формальне дотримання податкового законодавства.

Наведені висновки стали підставою для прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 № 0000812320, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 1 071 747,40 грн. (у тому числі 873 886,40 грн. за основним платежем та 197 861 грн. за штрафними санкціями).

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, цілком об'єктивно виходив з того, що оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК, встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб; у зв'язку з цим правила пункту 86.9 статті 86 ПК поширюються на порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.11 статті 78 ПК, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

За змістом пункту 86.9 статті 86 ПК статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, а тому вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Враховуючи, що у розглядуваній справі перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Наведене обумовлює правильність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції про задоволення даного позову.

Оскільки апеляційним судом правильно застосовано норми матеріального права, порушень процесуальних норм допущено не було, то підстави для скасування оскаржуваного судового рішення зі спору відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 у справі № 2а-9692/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько