Постановление суда № 43333142, 19.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року м. Київ К/800/51777/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Рецебуринський Ю.Й., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва до Державної установи "Інститут харчової біотехнології та геноміки" НАН України про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва звернулось до суду з позовом до ДУ "Інститут харчової біотехнології та геноміки" НАН України з вимогами про стягнення з Державної установи "Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України" заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.02.2014р. по 30.04.2014р. в розмірі 6962,30 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014р., в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Вирішуючи спір та відмовляючи в позові, суди виходили з того, що відповідач є державною установою та фінансується за кошти державного бюджету, тому не повинен сплачувати різницю між сумою призначеної пенсії за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державна установа "Інститут харчової біотехнології та геноміки" НАН України перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, зареєстрований Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.06.1992р., код ЄДРПОУ 02128514. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА№151547 відповідач за організаційно-правовою формою є державною організацією.

Відповідно пункту 1.5 Статуту ДУ "Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України", затвердженого розпорядженням Президії НАН України № 513 від 15.08.2008р., відповідач є неприбутковою державною бюджетною науковою установою. ДУ "Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України" є державною установою, яка фінансується повністю з Державного бюджету України за кодами програмної класифікації видатків та кодами економічної класифікації відповідно до кошторису, затвердженого Національною академією наук України.

Порядок, умови та особливості пенсійного забезпечення та соціального захисту наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, визначається Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно до частини дев'ятої статті 24 цього Закону різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

На виконання вищезазначеної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. №372 затверджено "Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", що визначає механізм фінансування різниці у розмірі пенсії (далі - Порядок).

Згідно з п.5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, який додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Враховуючи вказані правові норми та те, що відповідач є неприбутковою державною установою, яка фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності у відповідача обв'язку з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з лютого 2014 року по квітень 2014 року в розмірі 6962,30 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що заборгованість виникла в період, коли відповідач не був повністю на бюджетному фінансуванні не мотивовані, не підтверджені відповідними доказами, тому не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді Пасічник С.С.

Рецебуринський Ю.Й.