Постановление суда № 43328774, 25.03.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21747/14-ц

Провадження № 2-о/127/155/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Товариства власників гаражів №2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивуючи заявлені вимоги тим, що у Товаристві власників гаражів №2 (надалі ТВГ №2) заявнику належить гараж. А тому, для реалізації права на захист своїх законних прав та інтересів, вірного витлумачення та правильного застосування інформації про статут даного товариства, просив встановити юридичний факт про те, що на даний час єдиним статутним документом ТВГ №2 являється статут, затверджений зборами уповноважених від 14.01.2004 року з наступними змінами, зареєстрований державним реєстратором, зокрема від 23.05.2011 року.

23.03.2015 року заявником було подано заяву про збільшення заявлених вимог, в якій заявник просив встановити факт, що має юридичне значення, зокрема в Законі України «Про обєднання громадян», яким врегульовані відносини в ТВГ №2, визнати відсутнім термін «уповноважені», застосування його в статуті ТВГ №2 суперечливим нормам цього ж Закону; передбачені статутом ТВГ №2 повноваження так званих уповноважених представляти інтереси власників гаражів визнати перешкодою їх вільному волевиявленню і суперечливим нормам ст.ст.237,244 ЦК України; визнати відсутність тотожності між терміном «представник», що внормовано ст.6 Закону України «Про обєднання громадян» й ст.ст.237, 244 ЦК України та «уповноважені», вжитих в статуті; рішенням Вінницького міського суду від 21.02.2013 року у справі №212/13513/12 статут ТВГ №2 визнати дотепер скасованим, не приведеним у відповідність з чинним законодавством і неправомочним.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 збільшені заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд останні задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

Представник заінтересованої особи голова правління ТВГ №2 ОСОБА_2 заперечив проти задоволення заявлених вимог у звязку з безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних міркувань.

Зі змісту ст.234 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність та прикладну значущість і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Важливою також є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.

Так, свого часу Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розяснив підстави, за наявності яких у порядку окремого провадження розглядаються такі справи: 1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; 4) встановлення факту не повязується з наступним вирішенням спору про право.

В судовому засіданні обєктивно встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач являється власником гаража під №48, який розташований в ТВГ №2, та знаходиться за адресою: м. Вінниця, Сабарівське шосе, 1-а, згідно договору дарування гаража від 13.06.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №5-888, котрий раніше належав на праві власності батькові позивача ОСОБА_4 (а.с.12-13).

Статутом ТВГ №2 в редакції від 23.05.2011 року передбачено, що товариство власників гаражів №2 є юридичною особою, добровільним обєднанням громадян і діє на підставі Закону України «Про обєднання громадян» (який був чинний на момент проведення державної реєстрації змін до установчих документів), інших законодавчих актів України, а також Статуту (а.с.83-98).

Закон України «Про обєднання громадян» від 16.02.1992 року з 01.01.2013 року втратив чинність на підставі Закону України «Про громадські обєднання» від 22.03.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про громадські обєднання», громадське об'єднання це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про громадські обєднання» громадські обєднання утворюються і діють на принципах: добровільності; самоврядності; вільного вибору території діяльності; рівності перед законом; відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); прозорості, відкритості та публічності.

Як вбачається з пояснень представника заінтересованої особи в судовому засіданні на засіданні правління ТВГ №2 від 17.05.2014 року за дорученням загальних зборів уповноважених ТВГ №2 від 25.01.2014 рок (п.5.2 Протоколу №8 від 25.01.2014 року), відповідно до п.п.3 п.4 розділу 4 Статуту ТВГ №2 в редакції від 23.05.2011 року, було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 із складу членів ТВГ №2.

Окрім того, заявником було оскаржено вищезазначене рішення щодо виключення його з членів ТВГ №2, проте рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2014 року, яке ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11.09.2014 року залишено без змін, у цивільній справі №124/10936/14-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства власників гаражів №2 про визнання правочину недійсним, в задоволенні позову було відмовлено (а.с.72-76).

Таким чином, заявник виключений з членів ТВГ №2 та не являється таким в даний час.

А відтак, зазначена заявником мета встановлення фактів для реалізації права на захист своїх законних прав та інтересів, вірного витлумачення та правильного застосування інформації про статут даного товариства, дає можливість зробити суду висновок, що дані факти не є юридичним, так як встановлення останніх не тягне за собою певних правових наслідків.

Окрім того, між фактами, які просить встановити заявник, відсутній зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.

До того ж, суд звертає увагу, що зі змісту ст.11 Закону України «Про громадські обєднання» встановлено, що громадське обєднання діє на основі статуту.

Тоді, як статут є одним із видів установчих документів, вимоги до змісту якого встановлені статтею 88 ЦК України. Статут юридичної особи проходить в установленому законом порядку державну реєстрацію, яку проводить державний реєстратор виконавчого органу місцевого самоврядування, який в установленому законом порядку перевіряє зміст установчих документів юридичної особи.

А тому, до компетенції суду не входить встановлення фактів належності (відсутності) певних термінів чи певної термінології в законах України, інших нормативно-правових актах, зокрема в Законі України «Про обєднання громадян», та наявності чи відсутності таких термінів в установчих документах юридичних осіб, зокрема з винесенням висновку про те, чи є це правомірним або ж навпаки.

Окрім того, суд не вправі визнавати дотепер скасованим, не приведеним у відповідність з чинним законодавством і неправомочним статут ТВГ №2 відповідно до рішення Вінницького міського суду від 21.02.2013 року у справі №212/13513/12, тим паче в окремому провадженні.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заявлені вимоги заявника не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3 Закону України «Про громадські обєднання», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст.10, 60, 212-215, 218, 234-235, 256259 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Товариства власників гаражів №2 про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: