Постановление суда № 43188321, 20.03.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Буцяка З.І., Боймиструка С.В.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" про зобов'язання припинити дії,що порушують право інтелектуальної власності .

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2015 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЗАТ "Завод "Технопривод" про зобов'язання припинити дії, що порушують право інтелектуальної власності задоволено .

Зобов'язано ЗАТ "Завод "Технопривод" припинити дії, що порушують право позивачів на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1» , підтверджене патентом НОМЕР_1 від 10 червня 2011 року.

В поданій на рішення апеляційній скарзі представник відповідача вказує на його незаконність, оскільки судом не враховано те, що в Акті № 1 від 30.01.2013 р. замірів тросів 23588.112.00.01-01 та 23588.113.00-58 виробництва ЗАТ "Завод "Технопривод», складеного ПП «Автоматика-Технопроект», яким були зроблені відповідні заміри та проведені результати таких замірів, відсутні відомості про ідентичність придбаних позивачами у ЗАТ "Завод "Технопривод» тросів тим тросам дистанційного керування, які вони запатентували відповідно до патенту на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1». Вважає, що обставини щодо використання ЗАТ "Завод "Технопривод» кожної ознаки винаходу, що охороняється патентом України № 94780, потребують спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності, тому можуть бути встановлені лише експертом, однак судова експертиза у справі не проводилась.

Судом не досліджено той факт, що згідно Сертифікату якості №24 від 27.03.2012 року, виданого ОСОБА_4, троси дистанційного управління 23588.112.00.01-01 та 23588.113.00-58 виготовлені в контролюючих умовах, встановлених сертифікованою системою менеджмента якості, яка відповідає вимогам ISO 9001:2008, номер сертифіката UA 226086, а показники якості продукції відповідають кресленню, ГОСТу або технічним вимогам. Продукція відповідає ТУ У29.3-24169896-001-2001, ТУ У29.3-32200047-005-2004, які діють в Україні. Такі троси виготовлені по технічним умовам, які діяли в Україні задовго до подачі заявки позивачами на винахід.

Зазначає, що винахід за патентом України НОМЕР_1 не є новим та не має винахідницького рівня, оскільки такий винахід не відповідає умовам ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на апеляційну скаргу позивачі вказує, що рішення суду законне та обґрунтоване. Просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволенню.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно виходив з того, що діями відповідача порушуються права інтелектуальної власності позивачів на винахід, що охороняється патентом.

На підтвердження таких висновків в рішенні наведені відповідні мотиви та докази, з якими погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст. 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Згідно зі ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон) правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Відповідно до ст. 464 ЦК України і ч. 2 ст. 28 Закону патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

В абз. 4 і 5 ч. 2 ст. 28 Закону зазначено, що використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях.

Згідно зі ст. 462 ЦК України і ч. 5 ст. 6 Закону обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

В такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що технологія виробництва тросів дистанційного керування, яка ним використовується, відрізняється від опису винаходу охоронюваного патенту.

Втім, будь-яких доказів на спростування доводів позивачів щодо використання формули винаходу охоронюваного патентом під час виготовлення тросів дистанційного керування, відповідач суду не надав. Клопотання про призначення судової експертизи для вирішення питання щодо не використання при виготовленні тросів дистанційного керування кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу, або ознаки, еквівалентній їй, ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не заявляв.

Доводи апеляційної скарги про те, що акт №1 від 30.01.2013 року замірів зразків тросів виробництва ЗАТ "Завод "Технопривод" складеного ПП «Автоматика-Технопроект» (а.с.12) є неналежним доказом не заслуговують на увагу, оскільки з врахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України такий акт містить інформацію щодо предмета доказування.

На осіб, які беруть участь у справі позовного провадження, в тому числі і на відповідача, згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України покладено обов'язок подавати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання не проводилося - до початку розгляду справи по суті для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач не надав доказів, які б підтверджували відмінність технічних умов (ознак) тросів, що виготовленні відповідачем, від запатентованих тросів позивачами, суд першої інстанції виходив з наявних у матеріалах справи доказів відповідно до процесуального закону, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Тому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 27, 57-59, 212, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" відхилити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 06 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :