Постановление суда № 43159927, 11.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 року м. Київ К/9991/32845/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Інспекція)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012

у справі № 2а-17676/11/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Твиз" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012, позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.08.2011 № 0002091520 в частині застосування штрафу в сумі 4545 грн. та від 05.08.2011 № 0002101520 в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 208 грн.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що оскільки порушення строків сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства вчинено у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, то розмір штрафних санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями не може перевищувати 1 грн.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові Товариства, посилаючись на застосування до позивача штрафних санкцій у відповідності з положеннями пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати Товариством узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, оформлену актом від 28.07.2011 № 1493/15-214/35587477.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено факт несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за уточнюючими розрахунками, поданими до контролюючого органу 19.05.2011, що стало підставою для застосування до Товариства штрафних санкцій у сумі 4546 грн. та 209 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 05.08.2011 № 0002091520 та № 0002101520.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року, регулюються ПК, котрим визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення.

Зі змісту вказаного пункту випливає, що ця норма встановлює особливості застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання за порушення податкового законодавства у визначений період, які полягають у встановленні максимальної ставки санкцій за кожне порушення.

Системний аналіз наведених норм ПК дає підстави вважати, що несвоєчасну сплату грошових зобов'язань слід розуміти як порушення податкового законодавства, за яке відповідно до пункту 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК може бути застосована відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статі 120 ПК, але не більше 1 грн. за кожне порушення.

З урахуванням викладеного суди цілком об'єктивно визнали незаконними оспорювані податкові повідомлення-рішення у відповідній частині.

Оскільки висновки судів цілком відповідають нормам матеріального права та установленим за наслідками оцінки наявних у справі доказів обставинам справи, то підстави для скасування оскаржуваних рішень попередніх судових інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012 у справі № 2а-17676/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько