Постановление суда № 4312499, 17.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

справа №к- 14740/07

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2009 року м. Київ

 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів - Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Чумаченко Т.А.

Весельської Т.Ф.

Мироненка О.В. (суддя - доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління державного казначейства в Одеській області, Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура про визнання дій посадових осіб неправомірними за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2007 року

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2003 року позивач звернувся до суду із позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Управління державного казначейства в Одеській області, Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура про визнання дій посадових осіб неправомірними, захисту честі і гідності, стягнення моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 21.01.2003р. працівниками Б.-Дністровської ОДПІ в її відсутність безпідставно проведена перевірка неіснуючого СПД Шмаглюченко, про що складений акт без номеру та наданий їй один екземпляр. 22.01.2003р. ті ж працівники ОДПІ, з'ясувавши, що за цією юридичною адресою зареєстрована юридична особа ПП «Антарес», знов прибули для перевірки, щоб виправити раніше складений акт, примірник якого не надали. Вважає, що відмова в видачі акту позначилася на її стосунках з партнерами та з усіма знайомими, вона залишилась без роботи, погіршився стан її здоров'я, тому просить задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 16 серпня 2006 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції в порядку щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2007 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано, провадження по справі закрито.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності №20942365 від 15 лютого 1995р. (т.1 а.с.260) зареєстроване приватне підприємство «Антарес»і позивачка є директором та власником вказаного підприємства.

Під час перевірки підприємницької діяльності ПП»Антарес» 22 січня 2003р. працівниками Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції був складений акт №214\171, в якому були відображені порушення, виявлені під час перевірки. Не погоджуючись із результатами, викладеними в акті вона звернулась до суду із скаргою на дії Білгород-Дністровської ОДПІ та їх працівників.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції вірно керувався ст. 17 КАС України, в якій зазначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності та обґрунтовано зазначив, що спір виник між юридичними особами та за правилами ст.1ГПК України вказана справа підсудна господарському суді.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження, суд апеляційної інстанції вірно вказав на те, що п.б розділ УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанції відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства.

Позивачка посилається на те, що ПП «Антарес» не існує, а тому вона звернулась до суду із вимогами як фізична особа.

В ухвалі від 13 червня 2007 року, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив про те, що Процесуальне законодавство не позбавляє позивачку звернутись до суду про захист своїх прав, однак в по вказаній справі ОСОБА_1. оскаржує дії посадових осіб щодо складання акту відносно ПП «Антарес», яке є юридичною особою і в процесі розгляду справи підтвердження своїх доводів позивачка не надала доказів про те, що вказане приватне підприємство ліквідовано чи закінчило свою діяльність.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи, наданим доказам та нормам матеріального і процесуального закону.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.237 КАС України.

Судді: Смокович М.І.

Горбатюк С.А.

Весельська Т.Ф.

Чумаченко Т.А.

Мироненко О.В.