Решение № 43107650, 10.03.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/969/15-ц

2/243/759/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Рудь Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Васильківської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа Центр соціально - психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Київської облдержадміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду надійшла позовна заява Васильківської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа Центр соціально - психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Київської облдержадміністрації про позбавлення батьківських прав. Дана позовна заява мотивована тим, у центрі соціально - психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Київської облдержадміністрації с. Копилів на повному державному утриманні перебуває неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який з 03.07.2014 року перебуває на обліку служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації на підставі акту про знайдену дитину. Мати дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до довідки про народження від 22.03.2014 року № 572, наданої Нагатинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану міста Москви відомості про батька «Лисковця Анатолія Миколайовича» були виключені зі свідоцтва про народження дитини на підставі рішення Черемушкінського районного суду м. Москви від 18.06.2002 року. Прізвище дитини було змінено з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2».

Відповідно до акту про дитину, покинуту у пологовому будинку, іншому закладі охорони здлоровя, або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину, складеним Васильківським МВ ГУ МВС України від 22.10.2013 року, в селі Мала Солтанівка по вулиці Поповича, 12 було виявлено неповнолітнього ОСОБА_2, якого мати залишила на території Свято-Іоанського монастиря.

Дитину було поставлено на первинний облік служби у справах дітей та сім'ї Васильківської районної державної адміністрації, як дитину, яка позбавлена батьківського піклування.

Відповідно до довідки від 08.10.2012 року, наданої Свято-Іоанським монастирем неповнолітній ОСОБА_3 дійсно проживав на території монастиря у період з 23.09.2009 року по 07.10.2012 року по проханню матері ОСОБА_1

Відповідно до нотаріальної заяви від 09.10.2012 року ОСОБА_1 передавала на виховання малолітнього сина громадянці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та надала їй право представляти інтереси дитини в усіх установах, організаціях, та учбових закладах у зв'язку з тим, що вона працює та проживає на території Російської Федерації, свого житла не має, а робота має роз'їзний характер.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 постійно порушувала домовленості із представником малолітнього сина та не сплачувала кошти на його утримання, ОСОБА_4 відмовилася доглядати за дитиною, після чого ОСОБА_1 знову влаштувала сина до Свято-Іоанського монастиря та більше долею дитини не цікавилася.

За час перебування дитини на обліку служби мати долею дитини не цікавилася, у закладі сина не відвідувала, матеріальної допомоги не надавала, не проявляла материнської турботи, не піклувалася про стан здоров'я, фізичний та духовний розвиток.

Спеціалістами служби у телефонній розмові було повідомлено ОСОБА_1 про те, що неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться у центрі соціально - психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Київської облдержадміністрації, але мати не вжила жодних заходів щодо повернення дитини у сім'ю.

Просять суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судове засідання представник позивача не з'явився, відповідно до наданого суду листа № 114 від 12.02.2015 року, просили розглянути справу без участі їх представника, позов просили задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечують. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача - Васильківської районної державної адміністрації, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Представник третьої особи - Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей в судове засідання не з'явився, відповідно до заяви від 12.02.2015 року № 11 просили розглянути дану справу без участі їх представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася по невідомим суду причинам, зв'язку з чим, суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач у своїй позовній заяві не заперечував.

Прокурор Слов'янської міжрайонної прокуратури Мєшков Г.М. надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги Васильківської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_6 підтримав. З висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 згоден.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до довідки про народження № 572 від 22 березня 2014 року Нагатинського відділу РАЦС Москви, в архіві є запис акта про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, № 1617 від 24 травня 2000 року. Матір'ю дитини є ОСОБА_1, відомості про батька виключені 26.09.2002 року на підставі рішення Черемушкінського районного суду м. Москви від 18.06.2002 року Прізвище дитини змінено з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» (а.с. 7).

Аналогічні відомості містяться в Свідоцтві про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Нагатинським відділом РАЦС Москви 09.10.2014 року ( а.с. 6).

Як вбачається з довідки від 08.10.2012 року, наданої Свято-Іоанським монастирем неповнолітній ОСОБА_3 дійсно проживав на території монастиря у період з 23.09.2009 року по 07.10.2012 року по проханню матері ОСОБА_1(а.с. 10).

Відповідно до нотаріальної заяви від 09.10.2012 року ОСОБА_1 передавала на виховання малолітнього сина громадянці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та надала їй право представляти інтереси дитини в усіх установах, організаціях, та учбових закладах у зв'язку з тим, що вона працює та проживає на території Російської Федерації, свого житла не має, а робота має роз'їзний характер.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 постійно порушувала домовленості із представником малолітнього сина та не сплачувала кошти на його утримання, ОСОБА_4 відмовилася доглядати за дитиною, після чого ОСОБА_1 знову влаштувала сина до Свято-Іоанського монастиря та більше долею дитини не цікавилася.

Відповідно до акту про дитину, покинуту у пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину, складеним Васильківським МВ ГУ МВС України від 22.10.2013 року, в селі Мала Солтанівка по вулиці Поповича, 12 було виявлено неповнолітнього ОСОБА_2, якого мати залишила на території Свято-Іоанського монастиря (а.с. 8).

В теперішній час дитина перебуває в Київському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей з 18 листопада 2014 року. Дитина знаходиться на повному державному утриманні, під цілодобовим наглядом медичних та педагогічних працівників. За час перебування в центрі мати дитину не відвідувала, що вбачається з довідки Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 734-ю від 25.11.2014 року.

Відповідно до Висновку Васильківської районної державної адміністрації Київської області № 2683/6-23 від 24.11.2014 року, Васильківська районна державна адміністрація вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 долею дитини не цікавиться, у закладі сина не відвідує, матеріальної допомоги не надає, не проявляє материнської турботи, не піклується про стан здоров'я, фізичний та духовний розвиток дитини.

При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача, якщо таки у неї малися. Отже, суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Васильківської районної державної адміністрації.

Стаття 150 Сімейного Кодексу України встановлює обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини та говорить про те, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї Постанови № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце,коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що відповідачка фактично не приймає участі у вихованні дитини, не надає допомоги на її утримання, суд доходить до висновку, що це свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов'язків, що є підставою для позбавлення батьківський прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Отже, стягненню з відповідачки підлягає судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню витрати у зв'язку з повідомленням відповідача про слухання справи у сумі 174,00 грн., що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 164, 179, 193, 245 СК України, п. 15 ППВСУ № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 11, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Васильківської районної державної адміністрації задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір у розмірі 243,60 грн. на рахунок 31210206700075, отримувач Слов'янське УК/Слов'янськ/22030001, ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22030001.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, на користь Васильківської районної державної адміністрації, адреса знаходження: Київська область, м. Васильків, вул. П. Комуни, 46, витрати у зв'язку з повідомленням відповідача про слухання справи у сумі 174,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.О.Сидоренко