Решение № 43059025, 10.03.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/31755/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"10" березня 2015 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Чех Н.А.

з участю секретаря - Кузьменко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

Позивачі звернулися до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх батько ОСОБА_3, який мешкав за адресою: м. АДРЕСА_1, спадкоємицею якого згідно заповіту була його дружина (їх мати) ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Інших дітей у батьків не було. Тяжко хворіючи, через два місяці після смерті батька, ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла їх мати, яка мешкала за адресою: м. АДРЕСА_1. Після її смерті, відповідно до законодавства, звернувшись до Десятої Київської державної нотаріальної контори відкрилася спадкова справа № 408/2011. Вони (позивачі) є єдиними спадкоємцями, які прийняли спадщину, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,0612 га, по АДРЕСА_1, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, на якій побудований житловий будинок НОМЕР_1, кадастровий номер 66042008. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого 25.02.2012 року вони успадкували по ? частині майна, яке складається із житлового будинку АДРЕСА_1, який належав на підставі Договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, з кількістю кімнат від однієї до п'яти включно, посвідченого Сьомою Київською державною нотаріальною конторою 13.03.1957 року за реєстровим № 2254 та зареєстрованого в КП БТІ 28.02.1971 року за реєстровим № 20186 в книзі № 111-123, реєстраційний номер майна № 36426193 ОСОБА_3 - спадкоємицею якого на підставі заповіту, посвідченого Десятою Київською державною нотаріальною конторою 01.12.2006 року за реєстровим № 2у-1010, була його дружина (матір позивачів) ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. З документів було встановлено, що власником земельної ділянки, на якій стоїть успадкований будинок, залишився їх покійний батько. У зв'язку із чим їм було відмовлено у видачі право установчих документів на земельну ділянку, та рекомендовано звернутися до суду.

В судове засідання позивачі не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, заяв про відкладення чи про розгляд справи без його присутності до суду не подавав.

В судове засідання представник третьої особи - Головного управління юстиції в місті Києві, не з'явився, надіслав письмові пояснення з проханням розглянути справу за його відсутності, розгляд справи залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В суді встановлено, що позивачі є дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Згідно Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для індивідуального жилого будинку на праві особистої власності, з числом кімнат від однієї до п'яти включно від 13.03.1957 року, ОСОБА_3 було відведено земельну ділянку АДРЕСА_1. Договір зареєстровано в КП БТІ 28.02.1971 року за № 20186.

03.07.2000 року ОСОБА_3 видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1.

01.12.2006 року, на випадок своєї смерті, ОСОБА_3 оформив заповіт на ім'я ОСОБА_4 (його дружини), яким заповів житловий будинок НОМЕР_1, з відповідними надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,0612 га, що розташована на території м. Києва у Дніпровському районі, по АДРЕСА_1. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Десятої Київської нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 2у-1010.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку та житловий будинок по АДРЕСА_1 в м. Києві, спадкоємицею якого згідно заповіту є його дружина ОСОБА_4, яка на момент смерті спадкодавця проживала з ним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла, після її смерті відкрилася спадщина. За життя заповіту не склала.

13.04.2011 року Десята Київська державна нотаріальна контора відкрила спадкову справу щодо майна померлої ОСОБА_4. Із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

25.05.2012 року Десята Київська державна нотаріальна контора видала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом - по ? частині житлового будинку АДРЕСА_1. У видачі свідоцтва на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Києві відмовили, оскільки ОСОБА_4 право власності на дану земельну ділянку не набула, її власником був ОСОБА_3, на ім'я якого видано державний акт на землю.

З копії спадкової справи було встановлено, що крім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ніхто не звертався.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261, 1266 ЦК України у першу чергу спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

В суді було встановлено, що після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину, але документи не оформила, оскільки до встановленого законодавством України строку, померла.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині визнання за ними права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Встановлено, що 25.05.2012 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого він успадкував після смерті матері ОСОБА_4 ? частину будинку АДРЕСА_1. Однак, при реєстрації права власності в реєстраційній службі, 26.11.2014 року йому було відмовлено з підстав невідповідності Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", а саме: в свідоцтві вказано п'ять кімнат, тоді як по технічному паспорту їх шість; та наявність примітки про самовільне будівництво.

З довідки КП БТІ від 13.03.2012 року встановлено, що будинок АДРЕСА_1 має такі показники: загальна площа - 107,7 кв.м., житлова площа - 71,0 кв.м. Крім того, повідомили, що згідно витягу з рішення виконкому Дарницької райради народних депутатів від 23.03.1987 року № 135 затверджено існуюче планування будинку загальної площі 107,6 кв.м., житлової 71,0 кв.м. Загальна площа збільшилася на 0,1 кв.м. за рахунок уточнення лінійних розмірів та площ. Згідно Акта про прийняття в експлуатацію затверджено розпорядженням Дніпровської РДА від 17.02.2009 року № 76 та зареєстровано ІДАБК у м. Києві від 27.02.2009 року № 051і-09 узаконено гараж літ. "И-І пов" загальною площею 30,0 кв.м.

Крім того, посилання державного реєстратора на невідповідність кімнат не може прийматися до уваги, оскільки нотаріусом у свідоцтві не вказувалася кількість кімнат у будинку, цифра п'ять фігурує лише у назві документу, що надав право на виділення земельної ділянки.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимога ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 1/2 частину житлового будинку підлягає задоволенню.

В частині визнання факту прийняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщини позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в силу статей 1269 та 1268 ЦК України спадкоємці прийняли спадщину, даний факт ніким не оспорюється, і встановленню не підлягає.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 15, 16, 392, 1225, 1258, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 60, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради, третя особа: Головне управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 у місті Києві, загальною площею 107,70 кв.м., в тому числі житловою площею 71,0 кв.м., з відповідною частиною надвірних будівель та споруд: сараї, вбиральня, гараж з оглядовою ямою.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0612 га, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, розташованої в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:042:0008.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0612 га, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, розташованої в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:66:042:0008.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя: