Постановление суда № 43050573, 03.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2015р. м. Київ К/800/48132/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013р. у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до відповідача Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій областіпро визнання дій протиправними, визнання недійсним акту перевірки від 15.03.2013р., скасування про накладання штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

17.04.2013р. до суду з позовом про визнання дій Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (далі Інспекція) протиправними, визнання недійсним акту перевірки від 15.03.2013р. та скасування постанови про накладання штрафу від 02.04.2013р. звернувся приватний підприємець ОСОБА_3 Посилаючись на те, що висновки Інспекції щодо порушень чинного законодавства є помилковими, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2013р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач зазначив, що рішення судів є законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що за результатами позапланової перевірки вимог містобудівельного законодавства під час будівництва торгівельних рядів за адресою : АДРЕСА_1, складено акт від 15.03.2013р. В акті Інспекцією відображено факт наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, поданої позивачем до Інспекції № 01-53-14-3080 від 28.02.2013р., а саме: в проекті, розробленим ТОВ «ПВТФ «Інвестпроектбудсервіс плюс», ОСОБА_3 вказано вхід до окремих боксів без перепаду висот, тоді як фактично вхід влаштовано за допомогою сходів, що не дає можливості для вільного доступу маломобільних груп населення. Крім того, актом також встановлено факт експлуатації позивачем торгівельних об'єктів за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, чим порушено вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно якої замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

В той же день, ОСОБА_3 видано припис № 63 про усунення порушення вимог законодавства.

02.04.2013 р. Інспекцією прийнято Постанову №73 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6. ч. 2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 103230 грн.

Відмовивши в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що при прийнятті постанови при накладення штрафу за порушення у сфері містобудування відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень.

Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, оскільки ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених залученими до справи доказами.

Згідно ч.10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2013р. позивач надав Інспекції декларацію про готовність об'єкта - торгівельні павільйони в якій відобразив інформацію про те, що було закінчено реконструкцію торгових об'єктів у відповідності до розроблено проекту.

Інспекцією надано докази того, що у проекті, розробленому ТОВ «ПВТФ Інвестпроектбудсервіс плюс» передбачено, що вхід до торгівельних об'єктів облаштовується без перепаду висот, тобто таким чином, що ним безперешкодно можуть користуватися маломобільні групи населення. В той же час, при перевірці вказаних об'єктів у березні 2013р. було встановлено, що фактично вхід до торговельних об'єктів позивача унеможливлює безперешкодне користування вищезгаданих груп.

Доводи касаційної скарги правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз