№ 43049821, 02.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 908/2303/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційноїскаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Аляска"напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2014у справігосподарського суду Запорізької області №908/2303/14за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Аляска"простягнення 50122,50 грн.за участі представників сторін:

від позивача - Мачулян Н.М.,

від відповідача - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

03.07.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" звернулися до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска" 44160, 00 грн. заборгованості з орендної плати за період з січня по серпень 2014 року, 2905, 75 грн. пені, 473, 63 грн. - 3 % річних, 2726, 88 грн. інфляційних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати орендних платежів за спірний період.

11.09.2014 рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Смірнов О.Г.), залишеним без змін 15.12.2014 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" 44016, 24 грн. заборгованості з орендної плати, 2885, 96 грн. пені, 469, 48 грн. - 3% річних, 2726, 88 грн. - інфляційних. В частині стягнення пені в сумі 19,79 грн. та 3% річних в сумі 4, 15 грн. відмовлено. Рішення попередніх судових інстанцій мотивовано тим, що позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем зобов'язань щодо сплати орендних платежів за договором оренди за період з січня 2014 року по серпень 2014 року.

У касаційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124".

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором оренди приміщень № 15 від 22.10.2013, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція-124" (орендодавець) передало у строкове платне користування товариству з обмеженою відповідальністю "Аляска" (орендар) приміщення "будівлі матеріального складу з гаражем", загальною площею 276 кв.м., розташоване в м. Запоріжжя, вул. Макаренко,1. Строк оренди встановлюється: з моменту підписання акту прийому передачі об'єкта оренди до 31.10.2014 (п.1.3).

Згідно п.п. 4.7., 4.8. договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату, передбачену договором, а також не пізніше 10-го числа, місяця наступного за звітним, надати орендодавцеві підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт та послуг. За користування приміщенням "Будівлі матеріального складу з гаражем" орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 20 (двадцять) грн.. 00 коп. з ПДВ за 1 кв. м. в місяць (п. 5.1).

Відповідно до п.п. 5.2, 5.4, орендна плата сплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендар, щомісяця, до 15 числа поточного місяця оренди, сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі, обумовленому в розділі 5 договору.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за договором. Припинення (розірвання) договору не звільняє орендаря від зобов'язання погасити у повному обсязі заборгованість по орендній платі.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе обов'язків судами попередніх інстанцій установлено, що прийнявши орендоване майно у користування за актом від 22.10.2013, відповідач припинив здійснювати орендні платежі за період із січня по серпень 2014 року, майно за актом приймання-передачі не повернув, заборгованість за спірний період складає 44 160, 00 грн., правильність обрахування якої доводами відповідача не спростовано.

За таких обставин, коли відповідач в порушення умов договору у встановлений строк та розмірі орендні платежі не здійснював, позивач вправі вимагати сплати боргу, з урахуванням відповідальності відповідача за несвоєчасні платежі, передбаченої п. 6.2. зазначеного договору, а тому суд першої інстанції з яким погодився і суд апеляційної інстанції правомірно постановив про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 44016, 24 грн., 2885, 96 грн. пені, 3% річних у розмірі 469, 48 грн., 2726, 88 грн. інфляційних, здійснивши перерахунок пені, зменшивши її розмір на 19, 79 грн., та 3% річних, зменшивши їх розмір на 4, 15 грн., і підстав для скасування чи зміни судових рішень попередніх інстанцій, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аляска" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 у справі господарського суду Запорізької області №908/2303/14 - без змін.

Поновити виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 у справі №908/2303/14.

Головуючий суддя В.Я. Карабань

Суддя А.С. Ємельянов

Суддя Л.В. Ковтонюк