Решение № 43009590, 02.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/20/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 Справа № 908/679/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий – суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вул. Левченко, буд. 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504, тел. (0629) 56-40-03, (0629) 56-43-55; ЄДРПОУ 00191129),

до відповідача: Державне підприємство «Донецька залізниця» (вул. Артема, буд. 68, м. Донецьк, Донецька область, 83062, тел. (062) 319-44-50, (062) 319-44-00; ЄДРПОУ 01074957),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

про: стягнення 1844,06 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду запорізької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення з державного підприємства «Донецька залізниця» 1844,06 грн., як вказано в позові, збитків внаслідок незбереження вантажу при перевезенні.

Ухвалою від 03.02.2015р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов’язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач в позовній заяві зазначає, що на виконання умов договору № 370/14Сб/1121 від 18.04.2014р. відповідачем здійснювалось перевезення вантажу, але по прибутті на станцію Маріуполь-Сортувальний виявилась нестача у кількості 1950 кг, про що складено відповідний комерційний акт. Вартість втраченого вантажу з урахуванням природного убутку склала 1844,06 грн. Оскільки відповідачем приймання вантажу здійснено без зауважень, а порушення маркування свідчить про незбереження вантажу на шляху прямування, посилаючись на ст. 110 Статуту залізниць України позивач покладає відповідальність за втрати саме на перевізника – відповідача у справі. Разом із цим, позивач просить судові витрати, пов’язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Напередодні судового засідання на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника позивача та залучення витребуваних документів до матеріалів справи.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав, в судове засідання повноважного представника не направив. За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами та за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» № 273/96-ВР від 04.07.1996р., законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Частиною 2 вищезазначеної статті передбачено, що нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Ст. 2 Статут залізниць України визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

В ст. 5 Статут залізниць України зазначено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (далі Правила) та інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов’язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

На виконання договору № 370/14Сб/1121 від 18.04.2014р., укладеного між публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» по залізничній накладній 531189338 від 23.10.2014р. у напіввагоні № 53196424 на адресу позивача була здійснена поставка дрібняку коксового марки МК 2 (надалі вантаж).

Відповідно до ст. 6 Статут залізниць України накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 37 Статут залізниць України та п. 5 «Правил приймання вантажів до перевезення», маса вантажу визначається відправником.

В залізничні накладній вантажовідправником на електронних вагах визначена вага вантажу 53550 кг.

Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення» передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Жодних зауважень з боку перевізника при прийманні вантажу до перевезення в залізничні накладній не зазначено.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

26.10.2014р. по прибутті вказаного напіввагону на станцію Маріуполь-Сортувальний при переважуванні вантажу була виявлена нестача у кількості 1950 кг, про що керуючись п. 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту № 334 від 28.05.2002р., складений комерційний акт БН № 723208/709. В акті зокрема зазначено, що при переважуванні вага вантажу склала 51600 кг, що на 1950 кг менше за зазначену у накладній вагу. Завантаження в вагоні нижче рівня бортів на 300 мм, ущільнене. Поверхня вантажу маркована вапном. Між 5 та 6 люками вагону маркування порушено, наявна воронка розміром 1500мм х 1400мм х 1000 мм до глибини вагону. Виток вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний відсутній. Вагон прибув у технічному відношенні справний. При повторному переважуванні нестача підтвердилася.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Вказані обставини свідчать що нестача вантажу трапилася на шляху прямування, саме тоді, коли відповідальним за збереження вантажу був відповідальний перевізник, а отже саме відповідач повинен сплачувати вантажоотримувачу вартість втраченого вантажу.

Вартість втраченого вантажу з урахуванням природного убутку (2% - 1071 кг) та ціни дрібняку коксового марки МК 2 (2097,91 грн. за 1 тн) склала 1844,06 грн. Розрахунок ретельно перевірено в судовому засіданні.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1844,06 грн. вартості втраченого при перевезенні вантажу заявлені позивачем правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Донецька залізниця» (вул. Артема, буд. 68, м. Донецьк, Донецька область, 83062; ЄДРПОУ 01074957) на користь публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вул. Левченко, буд. 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504; ЄДРПОУ 00191129) 1844 (одну тисячу вісімсот сорок чотири) грн. 06 коп. вартості втраченого при перевезенні вантажу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення в повному обсязі складено і підписане 05.03.2015р.

Суддя С.А.Гончаренко