№ 43005441, 04.03.2015, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/827/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області (надалі - УПФУ у М. Ізмаїл та Ізмаїльському районі або позивач) до ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3135,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протягом 2010 року займався підприємницькою діяльністю та перебував на спрощеній системі оподаткування, сплачував єдиний податок. У зв'язку з несплатою відповідачем страхових внесків до ПФУ на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за III-IV квартал 2010 року, у ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість у сумі 1738,70 грн. 06.06.2013р. позивачем сформовано вимогу про сплату боргу, яка вручена відповідачу 08.03.2013р., та прийнято рішення про застосування штрафної санкції та пені на загальну суму 1397,06 грн. Але станом на 01.12.14р. заборгованість відповідачем самостійно не сплачена.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, в якому вказує, що позивач наполягає на задоволенні адміністративного позову (а.с. 29).

Відповідач до суду не прибув. Про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно відмітки на якому копія ухвали суду про відкриття провадження та призначення судового розгляду разом з судовою повісткою вручена особисто відповідачу 14.02.2015р. Жодних заяв, клопотань про неможливість прибути до суду, або ж заперечень до адміністративного позову від відповідача не надходило.

Отже, суд вважає, що вжив усіх заходів щодо належного сповіщення сторін про час, дату та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак суд ухвалив про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) зареєстровано як фізичну особу-підприємця 30.09.2005р. Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, про що видано свідоцтво Серії НОМЕР_2 (а.с.8), здійснював діяльність у сфері відпочинку та розваг (згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) (а.с. 9-10).

30.09.2005р. ФОП ОСОБА_1 узято на облік як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується заявою ОСОБА_1 (а.с. 7) та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) (а.с. 9-10).

06.06.2013р. УПФУ у м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі сформовано вимогу про сплату боргу №ф-37У, відповідно до якої станом на 06.06.2013р. заборгованість зі сплати єдиного внеску Приватного підприємця ОСОБА_1 становить 1738,70 грн. (а.с.11).

19.08.2013р. УПФУ у м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі прийнято рішення №038 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 68,46 грн. та нараховано пеню у розмірі 1328,60 грн. за період з 16.04.2007р. до 02.04.2013р.(а.с. 12).

Судом встановлено, що вказані вимога та рішення отримані відповідачем особисто - вимога 08.06.2013р. та рішення 06.09.2013р.

З матеріалів справи судом встановлено, що вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій та пені направлялися позивачем до відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції для примусового виконання. Але 01.12.2014р. виконавчі провадження з примусового виконання зазначених документів закрито, про що свідчать постанова про закінчення виконавчого провадження за вимогою про сплату боргу №Ф-37-У, виданий 06.06.2013р.та постанова про закінчення виконавчого провадження за рішенням №0338, виданим 19.08.2013р. (а.с.18, 16).

Як вбачається зі змісту постанов державного виконавця, підставою для закриття виконавчого провадження стало припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 05.11.2014р. до реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1

При цьому суд вказує, що до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, яким врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ у м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі стосовно стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч.2 ст. 6 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацем першим ч. 8 ст. 9 цього ж закону встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно Положення "Про Пенсійний фонд України" затвердженого Указом Президента України №384/2011 від 06.04.2011 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція).

П. 8.2. Інструкції визначено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, у тому числі за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Згідно ст. 14 цього ж закону про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Як вже зазначалося, вимога про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій надсилалася відповідачу рекомендованою кореспонденцією та вручено ОСОБА_1 особисто.

Згідно розрахунку, наданому позивачем, заборгованість ОСОБА_1 зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на момент звернення позивача до суду становить 3135,76 грн. (а.с.19).

На момент вирішення спору жодних доказів сплати відповідачем боргу до суду не надавалось.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області (код ЄДРПОУ - 37743414) на р/р 25608301057820 у Філії ОУ АТ «Ощадбанк» МФО 328845 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3135,76 (три тисячі сто тридцять п'ять гривень сімдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М.Токмілова

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області (код ЄДРПОУ - 37743414) на р/р 25608301057820 у Філії ОУ АТ «Ощадбанк» МФО 328845 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3135,76 (три тисячі сто тридцять п'ять гривень сімдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.