Постановление суда № 42991713, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 804/10361/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року в адміністративній справі

за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас»

про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас» на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в сумі 80726,78 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Таркас» було подано до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкові декларації з податку на додану вартість: № 9057786515 за серпень 2013 року; № 9065566458 за вересень 2013 року; № 9073292523 за жовтень 2013 року; № 9082538107 за листопад 2013 року; № 9087697418 за грудень 2013 року.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були сплачені в повному обсязі самостійно задекларовані зобов'язання з ПДВ за серпень-грудень 2013 року.

Проте, як встановлено судом, на підставі акту перевірки № 1580/153/33588332 від 21.05.2013 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003681503 від 10.07.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 61746 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 15437 грн.

Згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2014 в адміністративній справі № 804/786/14 вказане податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнано правомірним.

Проте платник податків не сплатив визначену в ППР суму податкового зобов'язання у встановлений законом строк, а тому остання набула статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що сплачені відповідачем суми ПДВ згідно з деклараціями № 9057786515, № 9065566458, № 9073292523, № 9082538107, № 9087697418 були зараховані податковим органом в рахунок податкового боргу, який виник в попередніх податкових періодах (на підставі ППР № 0003681503 від 10.07.2013).

За приписами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органі зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

При цьому суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими доводи апелянта про неправомірність таких дій податкового органу, оскільки на сьогодні триває процедура оскарження ППР № 0003681503 від 10.07.2013 (подано касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду), адже відповідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 59 ПК України позивачем 17.09.2013 сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 191-15 про обов'язок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 80546,01 грн., який не сплачений платником самостійно та підлягає примусовому стягненню як повністю доведений позивачем та не спростований відповідачем.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Таркас» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року в адміністративній справі № 804/10361/14 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 05 березня 2015 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров