Решение № 42991023, 25.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015Справа №910/2805/15-г Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 126,49 грн., за участю представників позивача - Горбана А.В., довіреність №37.7.00./Д-935 від 04.08.2014 року, відповідача - Микитенка Д.М., довіреність №357 від 19.12.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 126,49 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.01.2013 року на 30 км. а/д Красноармійськ - Олександрівка, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Деу» д.н.з. АН 8322 СМ (застрахований позивачем транспортний засіб), автомобіля «ВАЗ» д.н.з. АН 4237 СІ, автомобіля «Джилі» д.н.з. АН 6015 НР та автомобіля «Ауді», д.н.з. АН 8215 НХ, яким керувала Скрипка Наталя Петрівна.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 126,49 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Ауді», д.н.з. АН 8215 НХ була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Український страховий стандарт».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.02.2015 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.02.2015 року надав відзив на позовну заяву в якому визнав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ДАІ м. Добропілля УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23.01.2013 року у справі №3/227/101/2013, 19.01.2013 року на 30 км. а/д Красноармійськ - Олександрівка, Скрипка Наталя Петрівна, керуючи автомобілем «Ауді», д.н.з. АН 8215 НХ, не обрала безпечної швидкості руху та безпечної дистанції та скоїла наїзд на автомобілі «Деу» д.н.з. АН 8322 СМ, «ВАЗ» д.н.з. АН 4237 СІ, «Джилі» д.н.з. АН 6015 НР, внаслідок чого всі автомобілі отримали механічні ушкодження.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 23.01.2013 року у справі №3/227/101/2013, Скрипку Наталю Петрівну визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Деу» д.н.з. АН 8322 СМ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №КТТ5АN-10А101І від 20.11.2010 року.

Відповідно до висновку № 17/13 від 01.02.2013 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Деу» д.н.з. АН 8322 СМ, в результаті його пошкодження при ДТП склав 5 515,17 грн.

Як вбачається з страхового акту № И-711 від 28.02.2013 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 3 126,49 грн.

Зазначені кошти в розмірі 3 126,49 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №791 від 01.03.2013 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «Ауді», д.н.з. АН 8215 НХ який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Деу» д.н.з. АН 8322 СМ, керувала Скрипка Наталя Петрівна.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Ауді», д.н.з. АН 8215 НХ, Скрипки Наталі Петрівни встановлена у судовому порядку.

Тому, Скрипка Наталя Петрівна є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Деу» д.н.з. АН 8322 СМ, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «Ауді», д.н.з. АН 8215 НХ була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», про що було укладено договір (поліс) № АВ/6889010 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «Ауді», д.н.з. АН 8215 НХ, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Деу» д.н.з. АН 8322 СМ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи 00,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а саме у розмірі 3126,49 грн. (3126,49 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування) мінус 0, 00 грн. (франшиза).

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32; код 33248430) 3 126 (три тисячі сто двадцять шість) грн. 49 коп. боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 02.03.2015р.

Суддя С.О. Чебикіна