Решение № 42952963, 27.02.2015, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/5202/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015 року

м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області

у складі - головуючої судді Баренко С.Г.;

за участю секретаря судового засідання Лабенської Л.І., представника позивача, відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир (далі - КЕВ) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення, треті особи військова частина А1435 (далі - в/ч А1435), орган опіки і піклування Новогуйвинської селищної ради (далі - орган опіки) та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир про визнання права на проживання та користування житловою площею, третя особа військова частина А1435, -

ВСТАНОВИВ:

У позові КЕВ просить виселити відповідачів з кімнати АДРЕСА_1. Вимогу, з посиланням на Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями». мотивує тим, що ОСОБА_1 втратила зв'язок зі Збройними Силами України, а тому безпідставно займає житлове приміщення.

ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом. Зазначила, що є одинокою особою, яка виховує дитину, а тому в силу ст. 125 ЖК УРСР не може бути виселена з житла Посилаючись на ст. 47 Конституції України, ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст. 65 ЖК УРСР , просила визнати за нею та неповнолітньою дочкою право на проживання та користування спірною кімнатою.

Кожна зі сторін підтримала свої вимоги та заперечувала проти зустрічних.

Представник органу опіки просив справу розглядати без його участі. Заперечував щодо виселення неповнолітньої дитини.

Представник в/ч А1435 погодився з позицією КЕВ.

Дослідженим матеріалам справи відповідають житлові правовідносини.

ОСОБА_3 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_2 з 1997 року проживають у кімнаті АДРЕСА_1. Ця житлова кімната надавалась за спеціальним розпорядженням колишнього командування, як сім'ї військовослужбовця(а.с.65). Будівля знаходиться на балансі КЕВ та експлуатується в/ч А1435 (а.с 7-9). Рішенням виконкому Новогуйвинської селищної ради №190 від 20.12.2012 будівлі надано статус гуртожитку (а.с 15). Після надання будинку статусу гуртожитку відповідачам не видавався спеціальний ордер на проживання.

16.02.2011 у відповідача припинилися трудові відносини з Міністерством оборони у зв'язку із закінченням строку дії договору (а.с. 42-43). Шлюб зі ОСОБА_4, який також був військовослужбовцем розірвано (а.с. 44).

За змістом ст.ст. 6, 127 ЖК жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Частиною 2 ст. 128 ЖК України передбачено, що жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (ст. 129 ЖК України).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 132 ЖК України працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв»язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Згідно з положеннями п. 5.10 Наказу Міністерства Оборони України № 737 від 30 листопада 2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2012 року за № 24/20337 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» у разі, якщо особа, звільнена з військової служби, не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в Збройних Силах України, вона підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з нею проживають.

Поряд з цим, ст.125 ЖК УРСР визначено коло осіб, яких не може бути виселено з житлового приміщення без надання іншого житла. Дія наведеної норми поширюється, зокрема, на одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

У спірній кімнаті ОСОБА_1 проживає разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40). Відповідач відноситься до такої категорії осіб з огляду на роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму ВС СРСР від 03.04.1987 «Про практику застосування судами житлового законодавства», у п.19 якої зазначено, що до одиноких осіб, крім одиноких матерів, які не створили в подальшому сім'ю, можуть відноситися, зокрема, колишні чоловік та дружина, один з яких після розлучення залишився проживати в службовому приміщенні після вибуття іншого з подружжя.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч. 4 ст. 9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Враховуючи, що відповідачі відноситься до категорії осіб, виселення яких без надання іншого житлового приміщення, неможливе, незважаючи на припинення зв'язку ОСОБА_1 з Міністерством Оборони, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Разом з тим, суд задовольняє зустрічний позов з огляду на те, що КЕВ не доведено наявність обставин, що перешкоджають подальшому проживанню відповідачів у спірній кімнаті.

Керуючись: ст. 47 Конституції України, ст.ст. 4, 5, 18, 67, 68, 109, 125, ЖК УРСР, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-60, 88, 169, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення відмовити за безпідставністю.

Зустрічний позов задовольнити, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на проживання та користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_1.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир на користь ОСОБА_1 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.Г. Баренко