№ 42952221, 27.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2015 року № 826/20015/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі»

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві

про

скасування податкових повідомлень-рішень

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень №0001362206 від 16 липня 2014р., №0001372206 від 16 липня 2014р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що розрахунки за контрактом від 02.12.2013р. № 02/12 виконані без порушень строків, передбачених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», валютна виручка надійшла в повному обсязі та в термін, що не перевищує 90 днів. Отже, висновки Акта перевірки № 1605/26-53-22-06-21/31350429 від 07.07.2014 р. щодо наявності у позивача дебіторської заборгованості за контрактом від 02.12.2013 р. № 02/12 та порушення вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не відповідають дійсності, оскільки були прийняті без врахування наданих позивачем документів, суперечать чинному законодавству України, а тому є протиправними.

Відповідач у відзиві від 26.01.2015 р. №490/9/26-53-10-02-15 проти позову заперечив посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) по контракту від 02.12.2013 року №02/12 укладеному з компанією нерезидентом "Теmах Соrроrаtion" та п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” (зі змінами та доповненнями), тому пеня за порушення термінів розрахунків і сфері зовнішньоекономічної діяльності застосовано до позивача правомірно.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 28.01.2015 р. сторони заявили усне клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням-рішенням №0001362206 від 16 липня 2014р. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві позивачу було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків і сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 46 078,84 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0001372206 від 16 липня 2014р. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві позивачу було нараховано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акта від 07.07.2014р. № 1605/26-53-22-06-21/31350429 про результати документальної позапланової виїзної перевірка ТОВ «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 02.12.2013 року № 02/12.

Так, перевіркою було встановлено, що між позивачем (виробник) та компанією «Temax Corporation» (США); (покупець) було укладено експортний контракт від 02.12.2013 р. №02/12.

Згідно умов вищевказаного контракту позивач зобов’язується продати компанії "Тетах Corporation" (покупцю), а покупець зобов’язується прийняти та сплатити на умовах FCA Бориспіль наступні товари власного виробництва: одяг згідно специфікації. Загальна сума контракту 15 755,36 дол. США.

На виконання умов експортного контракту позивачем було відвантажено компанії «Temax Corporation» (США) (покупець) товар (одяг та додаткові речі до одягу), згідно МД, на загальну суму 15 464,68 дол. США (123609,19 грн.).

В порушення вимог ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР із змінами та доповненнями, валютні кошти в сумі 15 464,68 дол. США (143547,79 грн.) станом на 27.06.2014 року не надійшли.

Відповідно до ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Станом на 27.06.2014 року перевіряючими встановлено дебіторську заборгованість у сумі 15 464,68 дол. США (143547,79 грн.) по контракту від 02.12.2013 року № 02/12 укладеному з компанією нерезидентом "Temax Corporation" (США).

Суд не погоджується з висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

02.12.2013 р. між позивачем і компанією нерезидентом «Temax Corporation» (США) було укладено контракт № 02/12 (надалі контракт).

На виконання експортного контракту позивачем було відвантажено товар згідно з вантажною митною декларацією №125120105/2013/282977 від 12.12.2013 р.

Валютні кошти за відвантажений товар в сумі 15 464,68 доларів США надійшли на поточний рахунок позивача в ПАТ «Актабанк» 10.02.2014 року, тобто у встановлені строки.

Надходження коштів у сумі 15 464,68 доларів США на рахунок № 26036001304001 в ПАТ «Актабанк» 10.02.2014 р. підтверджується, наступними документами: меморіальним ордером № 258551 від 10.02.2014 р. ПАТ «Актабанк»; банківською випискою від 11.02.2014 р. по рахунку, що підтверджує надходження валюти та обов’язковий продаж 50% отриманої валютної виручки; SWIFT-повідомленням іноземного банку-платника (Unicredit Bank AG), яке уточнює надходження 10.02.2014 р. 15 464,68 доларів США в оплату по контракту від 02.12.2013 р. № 02/12; листом Київського управління ПАТ «Актабанк» від 04.07.2014 р. № В10/2976, що уточнює надходження 10.02.2014 р. 15 464,68 доларів США в оплату контракту від 02.12.2013 р. № 02/12;

При цьому, посилання податкового органу на те, що в меморіальному ордері замість contract 2/12 від 02.12.2013 р., вказано contract 2.12 від 02.12.2013 року свідчить, що валютні кошти в сумі 15 464,68 доларів США по контракту від 02.12.2013 р. № 02/12 станом на 27.06.2014р. не надійшли, суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

По-перше, доказів наявності укладення позивачем contract 2.12 від 02.12.2013 р. відповідачем суду не надано.

По-друге, посадовими особами під час здійснення перевірки безпідставно не взято до уваги додаткові докази отримання позивачем валютних коштів в сумі 15 464,68 доларів США по контракту від 02.12.2013 р. № 02/12, саме 10.02.2014 р., зокрема SWIFT-повідомлення іноземного банку-платника (Unicredit Bank AG) і лист Київського управління ПАТ «Актабанк» від 04.07.2014 р. № В10/2976 який уточнює, що надходження у сумі 15 464.68 доларів США надійшли в оплату, саме контракту від 02.12.2013 № 02/12.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать, що розрахунки за контрактом від 02.12.2013 р. № 02/12 виконані у строки визначені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки валютна виручка надійшла в повному обсязі та в термін, що не перевищує 90 днів.

При цьому, висновки податкового органу про те, що позивач має дебіторську заборгованість по контракту від 02.12.2014 р. № 02/12 та порушив вимоги ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є такими, що не ґрунтується на нормі закону та спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки надходження валютної виручки по експорту з порушенням граничних термінів не підтверджено документально, відповідачем безпідставно нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо економічної діяльності на суму 46 078,84 грн.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем не доводять правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0001362206 від 16 липня 2014р. та №0001372206 від 16 липня 2014р. підлягають скасуванню.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв’язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, наведені відповідачем у запереченнях на позов, не спростовують доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві №0001362206 від 16 липня 2014р.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві №0001372206 від 16 липня 2014р.

4. Судові витрати у сумі 487,20 гривень присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Компанія ДіСі» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук