Постановление суда № 42946621, 24.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4217/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Турецької І.О.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.05.2013 за № 0002381702. Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні позапланової невиїзної перевірки позивача не виявлено порушень податкового законодавства з боку ФОП ОСОБА_2 Господарські операції із контрагентом позивача ТОВ "Західзовнішторг" підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, надані послуги були використанні у господарській діяльності позивача. Посилання відповідача щодо неможливості встановлення факту передачі товарів від продавця покупцю, тому що у ТОВ "Західзовнішторг" не було необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності (надання послуг) ФОП ОСОБА_2, не стосується ніяким чином позивача, оскільки законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є суб'єктом господарювання з 20.09.2006 року, платник єдиного податку, вид господарської діяльності : електромонтажні роботи, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

Спірні відносини виникли між сторонами внаслідок прийняття Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області податкового повідомлення - рішення від 28.05.2013 року за № 0002381702 про збільшення суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 4000,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 1000,00 грн.

Дане рішення було прийнято контролюючим органом на підставі висновків акту від 08.05.2013 року № 2506/17-2/НОМЕР_2 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань взаємовідносин з ТОВ "Західзовнішторг" за вересень 2012 року. В акті позапланової перевірки зафіксовано встановлене порушення п. 44.6, ст. 44, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, яке призвело до заниження ПДВ за вересень 2012 року на суму 4000 грн.

В акті перевірки зазначено, що 21.08.2012 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Західзовнішторг" укладено договір в усній формі про штробування стін для прокладки кабелів, вартість робіт склала суму 24000 грн. в т.ч. 4000 грн. ПДВ, що підтверджується рахунком - фактурою № СФ-000230 від 21.08.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи 01.09.2012 року ТОВ "Західзовнішторг" виконав роботи, про що було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 000015. Оплата робіт здійснена готівкою квитанціями № 52 від 01.09.2012 року, № 58 від 02.09.2012 року, № 60 від 03.09.2012 року. Для підтвердження податкового кредиту ТОВ "Західзовнішторг" надав позивачу податкову накладну № 15 від 01.09.2012 року.

При проведенні перевірки відповідачем використано інформацію, наведену в акті Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 03.01.2013 року №13/22-6/31964982 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Західзовнішторг", щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період вересень-жовтень 2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку. Цим актом зафіксовано, що співробітниками податкової міліції ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС в ході відпрацювання податкової адреси ТОВ "Західзовнішторг" здійснено виїзд за місцем останньої реєстрації, а саме АДРЕСА_1 (лист №6462/7/07-905 від 16.11.2012). За результатами виїзду встановлено, що за вказаною адресою знаходиться приватна будівля середнього типу, без будь-яких написів (табличок) з інформацією про розміщення ТОВ "Західзовнішторг" на самій будівлі, паркані, чи прилеглій території. В ході відпрацювання встановити фактичне місцезнаходження офісного приміщення ТОВ "Західзовнішторг" не вдалося. Згідно листа №14/11-03 (вх. Луцької ОДПІ Волинської області ДПС № 18590/10 від 12.11.2012 року) директор ТОВ "Західзовнішторг" Тищенко І.Л. повідомив, що витребувані запитом Луцької ОДПІ Волинської області ДПС №15075/10-15-211 від 24.10.2012 року, документи надати неможливо, в зв'язку з тим, що під час транспортування первинно - бухгалтерської документації з м. Луцька до м. Херсона вони були втрачені. А також додав, що вживає дії, спрямовані на відновлення первинної документації, після чого копії будуть направлені на адресу ДПІ.

Таким чином, на підставі позапланової перевірки податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 4000 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1000 грн.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податкова інспекція повинна аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що не вбачається порушень позивачем вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту по операціям з ТОВ "Західзовнішторг" у вересні 2012 року у розмірі 4000 грн., оскільки первинні документи бухгалтерського обліку та податкові документи оформлені належним чином. Також, встановлено відсутність зауважень контролюючого органу як під час перевірки, так і під час слухання справи щодо поданої позивачем податкової звітності з ПДВ за вересень 2012 року з додатками. Факт одержання послуг по штробуванню стін для прокладки кабеля підтверджено документально: рахунком - фактурою № СФ-000230 від 21.08.2012 , вартість робіт 24000 грн. у т.ч ПДВ - 4000 грн., актом здачі - прийняття робіт від 01.09.2012 № 000015, квитанціями про сплату послуг від 01.09.2012 № 52 на суму 1000 грн., від 02.09.2012 № 58 на суму 1000 грн., від 03.09.2012 № 60 на суму 4000 грн., податковою накладною № 15 від 01.09.2012 року, документи мають в собі всі ознаки первинних документів відповідно до положень ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-яких зауважень до їх складання у відповідача не має. Наявна у справі податкова накладна ТОВ "Західзовнішторг", задіяна ФОП ОСОБА_2 для формування податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року, має в собі відображення по " штробуванню стін для прокладки кабелю". ТОВ "Західзовнішторг" не заперечує факту виконання робіт для позивача, декларувало податкові зобов'язання з ПДВ в податковій звітності.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає наявність доказів подальшого продажу придбаних у ТОВ "Західзовнішторг" робіт - замовнику - ТОВ "Південенерго": договір підряду № 23/03 від 01.04.11, укладений з ТОВ Південенерго", акти №№ 5, 6 від 18.10.12 на виконання робіт "підготування трас для прокладки кабеля, штробування стін для прокладки кабеля", платіжні документи (виписка банку) про оплату ТОВ "Південенерго" виконаних робіт від 06.11.12. 12.10.12.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що твердження ДПІ про безтоварність господарських операцій позивача із вищенаведеним підприємством та наведені доводи в акті перевірки стосовно заниження податку на додану вартість по операціям з ТОВ "Західзовнішторг" є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,197, 200, 206 ,254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Турецької І.О.

Семенюк Г.В.