№ 42942625, 03.03.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

03.03.2015

справа № 2-а/489/91/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

при секретарі Коденко К.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Уманця С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 №918933 від 12.02.2015 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позивач вказав, що 12.02.2015 інспектором ДПС взводу супроводження сержантом міліції Уманцем С.В. відносно позивача винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, а саме за порушення пункту 16.8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Притягнення до адміністративної відповідальності вважає неправомірним, так як на перехрестя виїхав на зелений сигнал світлофора, а закінчував поворот на жовтий сигнал світлофора по причині наявності як на проїзній частині.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти доводів позивача заперечував з посиланням на наявні в матеріалах справи докази та відео фіксацію правопорушення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані у ній докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 12.02.2015 інспектором ДПС роти ДПС УДАІ сержантом міліції Уманцем С.В. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що 12.12.2015 о 12 год. 00 хв. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «SEAT LEON», державний номерний знак НОМЕР_1 у м.Миколаєві, не зупинив транспортний засіб перед дорожнім знаком 5.62 місце зупинки «стоп» та дорожньою розміткою 1.12 стоп лінія по напрямку його руху та проїхав перехрестя вулиця Московська проспект Леніна на заборонений сигнал світлофора, чим порушив пункт 16.8 ПДР.

Адміністративні матеріали розглянуто інспектором у присутності позивача та постановою серії ПС1 №918933 від 12.02.2015 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статі 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425,00 грн.

Позивач з оскаржуваною постановою та протоколом ознайомлений, що підтверджується його підписом на них.

У протоколі позивач виклав свої пояснення, вказавши, що йому довелося проїхати на жовтий сигнал світлофора, так як обуджаючи яму не мав можливості зупинитися та тим самим перешкоджати руху іншому транспорту.

Згідно статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які матеріали і фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У відповідності до статті 280 наведеного Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як випливає з положень частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до пункту 16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

Заперечуючи проти викладеного у позові представник відповідача пояснив, що ОСОБА_1 здійснив виїзд на перехрестя на заборонений сигнал світлофора, а ділянка проїзної частини по якій рухався автомобіль позивача не має вибоїн.

У підтвердження достовірності зафіксованого у протоколі адміністративного правопорушення надав відеофіксацію з якою чітко вбачається відсутність на проїзній частині, по якій рухався позивач, вибоїн та явне порушення останнім ПДР, яке полягає у виїзду на перехрестя на забороняючий сигнал світлофора.

Позивач відеофіксацію просив не приймати до уваги, оскільки її зроблено на портативну відеокамеру. Водночас, зафіксованого камерою правопорушення не оспорював.

За таких обставин, оцінюючи наявні у справі докази в сукупності, відсутність доказів, які спростовували викладене у протоколі, який є одним із доказів у справі, суд приходить до висновку про порушення позивачем ПДР та правомірність накладеного на нього адміністративного стягнення. При цьому, суд вважає, що при інспектором ДПС враховано усі обставини справи та вірно застосовано до позивача адміністративне стягнення у мінімальному розмірі. Тому, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 9 -11, 71, 158 -163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Коваленко

Повний текст постанови

підписано 03.03.2015.