Постановление суда № 42906308, 26.02.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 лютого 2015 року Справа № 915/2117/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Волкова А.С. - дов. №29/А від 20.02.2015,

представника відповідача: Лях Н.В. - дов. від 09.09.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Трейдінг Україна»

(04070, м.Київ, вул.Петра Сагайдачного, 16-А),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (54025, м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 117),

про: стягнення збитків у сумі 34961971,20 грн., -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача збитки у сумі 34961971,20 грн. заподіяні відповідачем в результаті порушення відповідачем зобов'язань по договору №15 від 12.06.2013 та втратою майна переданого на зберігання.

У судовому засіданні 18.02.2015 за клопотання представника позивача судом оголошувалась перерва.

25.02.2015 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до одержання від органу досудового розслідування відомостей про результати проведення перевірки заяви позивача про злочин, за якою Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області порушено кримінальне провадження №12014150020006499.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечує.

Розглянувши клопотання та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки ст.79 ГПК України не містить такої підстави для зупинення провадження у справі, як проведення слідчих дій з перевірки заяви учасника судового процесу про вчинення злочину.

У судове засідання 26.02.2015 представником позивача подано заяву про проведення виїзного судового засідання за місцезнаходженням відповідача за адресою м.Миколаїв, пр.Героїв Сталінграду, 117 та виклик у це судове засідання фахівців Іноземного підприємства «СЖС Україна» для отримання роз'яснень (консультацій) з питань, що можуть виникнути під час проведення виїзного судового засідання.

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що матеріали кримінального провадження №12014150020006499, за фактом вчинення дій, що мають ознаки заволодіння майном позивача, містять інформацію, що може свідчити про відсутність частини біомаси на складах відповідача, який мав відповідно до договору здійснювати її зберігання, а безпідставна відмова відповідача здійснити відвантаження товару може свідчити про те, що на складах частина належної позивачу біомаси відсутня. При цьому, відповідач не надає доступу до складів, що не дає можливості позивачу самостійно пересвідчитись у наявності всього об'єму біомаси.

У зв'язку з викладеним, позивач, посилаючись на приписи п.6 ст.65 ГПК України, вважає, що існує об'єктивна необхідність у проведенні виїзного засідання за місцезнаходженням відповідача.

Клопотання про виклик спеціалістів Іноземного підприємства «СЖС Україна» для участі у судовому процесі позивач обґрунтовує тим, що згідно ст.30 ГПК України у судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі. Позивач вважає, що під час проведення виїзного судового засідання можуть виникнути питання, що потребують спеціальних знань, зокрема, щодо виду того чи іншого товару, його стану, кількості, якості тощо. Для вирішення цих питань позивач і пропонує залучити співробітників компанії «СЖС Україна», яка є світовим лідером у сфері інспекційних послуг, експертиз, випробувань і сертифікації; надає широкий спектр інспекційних послуг, включаючи перевірку стану і ваги продукції, стеження за кількістю та якістю товарів, а також дотримання всіх законодавчих вимог у відповідному регіоні.

Представник відповідача проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на невідповідність вказаних вимог процесуальному законодавству.

Суд розглянувши заяву позивача дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

При здісненні правосуддя у господарських правовідносинах, господарський суд повинен встановити по кожній справі об'єктивну істину, що досягається сукупністю регламентованих Господарським процесуальним кодексом України заходів.

Так, відповідно до ст.37, 39 ГПК України, господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів. За результатами огляду та дослідження складається протокол, який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів справи. Під речовими доказами розуміються предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається із заяви позивача та пояснень представника у судовому засіданні, метою запропонованого позивачем виїзного засідання є встановлення судом факту наявності або відсутності на складах відповідача майна (біомаси гранульованої та негранульованої), яка передана на зберігання по договору №15 від 12.06.2013, що в свою чергу, має підтвердити або спростувати обґрунтованість позовних вимог про стягнення збитків у зв'язку із втратою майна.

Саме з цією метою позивач просить залучити до огляду майна (біомаси) Іноземне підприємство «СЖС Україна», яке огляне наявне майно, візьме його проби, сфотографує і протягом 5-10 днів надасть висновки щодо його кількості та якості.

Однак, запропонований позивачем порядок проведення виїзного засідання не відповідає приписам ст.ст.37, 39 ГПК України, оскільки під час виїзного судового засідання речові докази мають бути оглянуті, встановлені їх властивості, тобто відповідні висновки щодо цих речових доказів мають бути зроблені безпосередньо у виїзному засіданні, про що у протоколі виїзного засідання робиться відповідна відмітка.

Господарський суд не наділений повноваженнями щодо проведення слідчих дій з пошуку на території підприємства-відповідача майна переданого по договору №15 від 12.06.2013 та не має достатнього обсягу спеціальних знань для ідентифікації цього майна, встановлення його кількості, якості тощо.

На думку суду, подавши заяву від 26.02.2015 позивач намагається забезпечити допуск Іноземного підприємства «СЖС Україна» на територію відповідача для отримання доказів існування обставин, на які він вже посилався у позовній заяві.

При цьому, слід зазначити, що жодних доказів звернення до відповідача з вимогою про забезпечення доступу позивача до майна (біомаси) для проведення огляду, що передбачено п.4.9 договору №15 від 12.06.2013, та відмови відповідача виконати своє зобов'язання, суду не надано, незважаючи на неодноразове звернення на це уваги представників позивача.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача від 26.02.2015 про проведення виїзного судового засідання задоволенню не підлягає.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору складського зберігання №15 від 12.06.2013, відповідно до якого позивачем на зберігання відповідачу, було передано 26023,78 тон біомаси гранульованої та негранульованої, що підтверджується актами приймання-передачі.

Пунктами 3.4 - 3.6 Договору №15 від 12.06.2013 визначено, що склад може зберігати продукцію до пред'явлення поклажедавцем вимоги про її повернення, але у будь-якому разі не відзніме терміну дії договору. Про намір забрати продукцію зі зберігання поклажедавець має письмово повідомити склад не пізніше ніж за один банківський день до моменту отримання продукції. Відвантаження продукції проводиться на підставі письмової заяви поклажедавця, скріпленої підписом та печаткою, в його присутності або у присутності його уповноваженого представника, при умові надання акту приймання-передачі продукції, форма якого затверджена сторонами згідно Додатку №1 до договору, та довіреності на отримання ТМЦ. Сторони домовились, що особа, зазначена у довіреності на отримання ТМЦ, виданої поклажедавцем, має повноваження на отримання документів, які склад видає у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до п.п.4.1.3, 4.1.4 Договору №15 від 12.06.2013, склад не пізніше трьох робочих днів з моменту отримання письмової вимоги поклажедавця зобов'язаний провести відвантаження продукції в автомобільний транспорт, наданий поклажедавцем. Склад зобов'язаний на першу вимогу поклажедавця відвантажити продукцію, навіть якщо строк його зберігання не закінчився, з урахування технічних можливостей обладнання та норм відвантаження складу, попередивши склад в строки, обумовлений п.3.5 договору.

До позовної заяви додана заявка позивача №14/11/14-4 від 14.11.2014 про відвантаження біомаси гранульованої у кількості 2014,280 тон та біомаси негранульованої у кількості 24009,098 тон виробництва 2014 року починаючи з 15.11.2014, за довіреність №5096 від 14.11.2014 через Литвинова О.А. Оплату послуг з відвантаження позивач гарантував.

Позивач зазначає, що відповідач відмовився від завантаження біомаси на надані позивачем об'єкти транспорту, в підтвердження надає Акт відмови №1410-1650 від 21.11.2014 підприємства «СЖС Україна» в якому зазначено, що 20.11.2014 о 17:00 термінал ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» відмовився загружати автомашину АА 4533 АМ причеп АА 2162 ХО. 21.11.2014 по вказівці директора термінала погрузла була відмінена. Машини виставлені за ворота термінала. Представник відповідача Білик С.І. від підпису відмовився, що засвідчено підписом менеджера позивача Кривов С.І.

Позивач зазначає, що слідчим відділом Центрального районного відділу Миколаївського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області здійснюються слідчі дії по кримінальному провадженню №12014150020006499 за фактом вчинення дій, що мають ознаки заволодіння майном позивача, що спричинили позивачу матеріальної шкоди на загальну суму 300000000,0 грн. та мають ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України.

В процесі здійснення слідчих дій по кримінальному провадженню, 19.12.2014 слідчим Слідчого відділу Семеновою О.Л. було проведено ознайомлення із вмістом зерносховищ відповідача. За наслідками цих слідчих дій було складено Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 19.12.2014 та Опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 19.12.2014. Відповідно до Опису, два з чотирьох зерносховищ відповідача були порожні, в інших двох зерносховищах знаходилась макуха та біомаса гранульована і негранульована (зі слів представника відповідача), кількість якої слідчим не визначена.

Позивач вважає, що матеріали Кримінального провадження містять інформацію, що може свідчити про відсутність зерна в зерносховищах відповідача, який відповідно до Договору з позивачем, був зобов'язаний здійснити його зберігання.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує посилаючись на те що позивач разом із заявкою на відвантаження зерна № 14/11/14-4 від 14.11.2014 не надав довіреність №5096 від 14.11.2014 на Литвинова О.А., на підставі якої можуть бути отримані товарно - матеріальні цінності із зберігання та не надав оригінали складських документів на зерно. Вказує, що компанія «СЖС Україна», як господарюючий суб'єкт не є стороною укладеного Договору зберігання, умовами Договору не передбачено залучення 3-х осіб до виконання Договору, тому акт №1410-1650 від 21.11.2014 не є належним доказом відмови від завантаження автомашин зерном. Зазначає, що позивачем не вказано на підставі яких саме документів діяв нібито уповноважений представник відповідача Білик С.І. та менеджер позивача Кривов С.А. повноваження якого для складання акту не підтверджено та в листі №14/11/14-4 від 14.11.2014 Кривов С.А. не зазначений як особа на отримання товарно-матеріальних цінностей та не вказана довіреність.

У відповідності до п.4.9, 4.10 Договору №15 від 12.06.2013, зерновий склад зобов'язаний забезпечити доступ позивачеві та/або уповноваженій ним особі до продукції для проведення огляду протягом строку його зберігання. Щомісяця та/або запитом позивача проводити звірку наявності продукції та підписувати двосторонні акти звірки ТМЦ..

Позивач у позові посилається на те, що відповідач не надає доступу представникам позивача до складів, що не дає можливості самостійно пересвідчитись у наявності всього об'єму біомаси, що була передана на зберігання, при цьому, як вже зазначалось судом, доказів звернення до відповідача з такою вимогою позивач не надав.

На вимогу ухвали суду від 10.02.2015 відповідачем не надано суду письмових відомостей про кількість товару, що перебуває на зберіганні відповідача, на виконання умов Договору №15 від 12.06.2013, однак у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що біомаса є в наявності на складах, що, зокрема, підтверджується описом від 19.12.2014, при цьому зазначити, яка саме продукція та її об'єм не може.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що розгляд справи по суті на даний момент неможливий, оскільки у суду відсутні процесуальні можливості для дослідження обставин зберігання відповідачем продукції на виконання умов Договору №15 від 12.06.2013; встановлення наявності або відсутності продукції; її приналежності; якісних та кількісних характеристик. В той же час, відмова відповідача від надання суду письмових пояснень та доказів щодо перебування на зберіганні продукції, отриманої по Договору №15 від 12.06.2013, свідчить про необхідність перевірки факту наявності чи відсутності в діях посадових осіб ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» при здійснення зберігання відповідачем біомаси гранульованої та негранульованої, ознак кримінального злочину і прийняття відповідного процесуального рішення згідно норм Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п.2 ч.2 ст.79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Керуючись п.2 ч.2 ст.79,ст.86, ч.4 ст.90 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Копії матеріалів справи №915/2117/14 направити до прокуратури Миколаївської області (54001, м.Миколаїв, вул. Спаська, 28)..

2. Провадження у справі зупинити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.91, 93 ГПК України.

Суддя М.В. Мавродієва